25.05.2020, 26.05.2020
Тема: Огляд
традиційних біотехнологій. Роль генетичної інженерії в сучасних біотехнологіях
і медицині.
Мета: ознайомитися
із поняттям «біотехнологія»; із
завданнями, основними напрямками та методами сучасної біотехнології; з
можливими позитивними і негативними наслідками застосування сучасних
біотехнологій.
Основні поняття: біотехнологія, синтез
генів, генна інженерія, клітинна інженерія, клон, генетично модифікований
організм, трансгенний організм, генна терапія, химерні організми, клонування.
Епіграф
уроку:
«Будь які втручання людини в природу мають різні наслідки, деякі з них
непередбачувані» (Т. Хардін)
Актуалізація
чуттєвого досвіду і опорних знань.
Вправа «Вірю. Не вірю»
1.
Селекція
— це процес одомашнення тварин.
2. Сорт — поняття, яке стосується рослин.
3.
Комплекс
заходів, спрямованих на перевірку відповідності
властивостей тих чи інших порід або сортів умовам певної кліматичної зони, районування.
4. Чиста
лінія – це організми вирощені з однієї клітини.
5. Масовий добір – це форма добору, яку потрібно застосовувати для отримання чистих ліній.
6. У
селекції мікроорганізмів зазвичай не застосовують методів штучного мутагенезу.
7.
Генетика – це наука про спадковість організмів.
8. ГМО –
це генномодифіковані організми.
9. Мутації – зміни генетичного матеріалу.
10. Мутації
проявляються в фенотипі.
Інформаційне
повідомлення.
ХХІ сторіччя визначено як сторіччя біології. Біологічні
об’єкти представляють широкий простір для науковців. Жива природа має
незчисленні запаси позитивних якостей, які можна використати на благо людства
та самої природи. Екологічно чисті продукти не забруднюють навколишнє
середовище, біотехнологічні засоби утворення енергії не отруюють світ, вторинна переробка сировини дозволяє
вичистити Землю від сміття. Про що йдеться? (про біотехнологію)
Одна із таких перспектив – біотехнологія. Багатьма
науковцями світу ХХІ століття назване «золотим століттям» генетики та
біотехнології.
Ми щодня маємо справи з біотехнологічними продуктами:
дріжджовий хліб, пиво, вино, кефір, ліки тощо.
Біотехнологія – не просто наука, а й дуже велика й
важлива сфера людської діяльності, яка має масу аспектів і визначає нині
науково-технічний прогрес.
Прийом «Фантастична добавка»
Учені передбачають, що через 20 років ми зможемо легко
відключати гени, які сприяють старінню та розвитку захворювань, наприклад, ген
інсулінового рецептора, який відповідає за розростання жирових клітин. Будемо
добавляти гени, які захистять від раку та хвороб серця – головних вбивць
людства.
З’явиться можливість вирощувати нові органи зі
стовбурових клітин, взятих із нашої власної шкіри. Нам стане посильно
омолоджувати окремі органи, поступово замінюючи старіючі дефектні клітини
новими, які містять нашу власну ДНК. Кожен рік буде відкривати для нас нові
можливості омолоджування, і так, поступово, людство відкриє секрети довголіття.
Основні напрямки біотехнології.
Сучасний стан біотехнології
Ò З давніх часів відомі
біотехнологічні процеси у практики людини. До них відносяться: випічка,
виноробство, пивоваріння, приготування їжі, кисломолочних продуктів, тощо. Наші
предки не знали про сутність процесів, що лежать в основі такої технології, але
протягом тисяч років використанням методу проб і помилок, покращили їх.
Ò Лише в 19 столітті було
виявлено біологічну природу цих процесів через відкриття Л. Пастера . Його
роботи сталі основою для розвитку галузей, в яких використовуються різні види
мікроорганізмів. У першій половині ХХ століття були застосовані мікробіологічні
процеси для промислового виробництва ацетону і бутанолу, антибіотиків,
вітамінів, органічних кислот, білкових кормів.
Ò Успіхи, які були досягнуті в другій половині
20 століття в галузі молекулярної біології, біохімії, цитологія та генетики,
створили передумову для управління елементарними механізмами життєдіяльності
клітини, що сприяло бурхливому розвитку біотехнологій. Завдяки селекції високопродуктивних штамів мікроорганізмів,ефективність
біотехнологічних процесів збільшилася у десятки та сотні разів.
Напрямки
сучасної біотехнології
 |
 |
||
Генетична (генна)
інженерія Клітинна
інженерія
Генна інженерія.
Біотехнологія та генна
інженерія - науки, що дивляться у майбутнє людства...
Одне з найбільш захопливих застосувань генетики – так звана
генна інженерія. Вона надає людству великі можливості, хоча може створювати й
проблеми. Розвиток цієї галузі біології став можливим завдяки великим науковим
досягненням другої половини XX століття.
Разом з
біотехнологією генна інженерія складає сьогодні важливу область економічної
діяльності людини. Це науки, які
дивляться у майбутнє людства. Можливо, саме їм у майбутньому доведеться
вирішувати одну з найглобальніших проблем людської цивілізації - проблему подолання численних хвороб та
протистояння соціальному лиху XXI століття – голоду.
Суть
генної інженерії полягає в штучному створенні генів з конкретними необхідними
для людини властивостями і введення його у відповідну клітину – створення “штучної” бактерії.
Багато
спеціалістів, що працюють в області нових методів розведення
сільськогосподарських тварин, вважають, що вже в найближчий час генна
інженерія, пов’язана з пересадкою генів, стане наймогутнішим методом отримання
тварин з необхідними властивостями.
Ò Засоби
генної інженерії дозволяють виділяти необхідний ген и вводити його в нове
генетичне оточення з метою утворення організму с новими запланованими ознаками.
Ò Методи
генної інженерії залишаються ще дуже складними та потребують багато коштів. Але
вже сьогодні з їхній допомогою в промисловості добувають такі важливі медичні
препарати, як інтерферон, гормони росту, інсулін та ін.
Ò Селекція
мікроорганізмів є важливішим напрямом в біотехнології.
Ò Розвиток
біоніки дозволяє ефективно застосовувати біологічні методи для розв'язання
інженерних задач , використовувати досвіт живої природи в різних галузях
техніки.
Застосування генної інженерії
1. За допомогою генної інженерії виведена нова порода кішок.
2.
Стійкість до шкідників (ген ендотоксину,
безпечний для людини, але небезпечний для комах) - замість пестицидів!
3.
Поліпшення якості харчових продуктів (багато
рослин не містять деяких незамінних амінокислот (особливо лізину) і вітамінів;
деякі речовини у нас не засвоюються (наприклад, рослинне залізо ні в якому
вигляді у людини не засвоюється)). Одержаний рис, що володіє всіма цими
якостями.
4.
GFP (green fluorescent protein) - дозволяє стежити за долею білка:
в клітині та в організмі.
5.
Ліки проти вірусів (наприклад, проти СНІДу!) На основі активації
апоптозу вірусними протеазами.
6.
Генна терапія
(гермінальних, соматична).
Генна терапія – сукупність методів генної інженерії і
медицини,спрямовані на лікування паталогій генетичного апарату людини.
- це хірургія генів. Суть:
в деякі клітини хворого вводять за допомогою вірусів ті гени, які в нього
уражені, наприклад, спадкова хвороба важкий комбінований імунодіфецит
(це не ВІЛ) виникає внаслідок мутації генів лікується методом генної
терапії.
7. одержання трансгенних організмів – організмів, що
містять гени, чужорідні для даного виду організмів. Тобто, одним організмам
пересаджують гени від інших організмів. Так створюються ГМО (генетично модифіковані організми) – живі організми, змінені
завдяки генно-інженерним маніпуляціям.
Чому виникла потреба у
створенні генетично модифікованих культур?
Те, що трансгенні організми є
важливими для вивчення фундаментальних законів життя, - це зрозуміло. Але,
здавалося б, до тих пір, поки ці закони
недостатньо вивчені, навіщо так ризикувати й навіщо впроваджувати генетично
модифіковані організми в такі прямо пов’язані з людиною області, як медицина та
сільське господарство?
Якщо у світі
народжуваність збереже свої теперішні темпи, то через кілька десятків років
населення земної кулі збільшиться на кілька мільярдів. Проблема голоду постане
перед людством у глобальному масштабі.
І попередити цю ситуацію
покликане створення ГМО-культур.
Які ГМО-культури використовуються людиною?
Ò Сьогодні
у 120 видів рослин існують трансгенні форми.
Ò Дозволено
використання трансгенної сої, кукурудзи,
бавовника, рапсу, картоплі, томатів, буряків, гарбуза, тютюну, льону.
Ò Закінчуються
досліди по впровадженню трансгенних рису та пшениці.
Ò Трансгенними
сортами картоплі, стійкими проти колорадського жука, є сорти Атлантик і Новий
лист.
Ò Вирощують
також трансгенні сорти помідорів – Жираф і Шедевр-1 і 2, виведені українським
вченим Рудасом. У генотип помідора введено ген, який зумовлює поступове
дозрівання плодів.
Де ГМО-культури впроваджено в господарську діяльність людини?
Ò Сьогодні
в багатьох країнах, в тому числі й розвинутих,
широко використовуються культури, які мають в своєму хромосомному наборі
чужорідні гени.
Ò Трансгенні
рослини вирощуються в одинадцяти країнах світу – США, Китаї, Аргентині, Канаді, Австралії, Мексиці,
Іспанії, Франції, Південній Африці, Португалії та Румунії.
Ò Лідером
за
площами, засіяними ГМ- культурами, є США. В цій країні вирощується і
використовується 66% всіх трансгенних культур.
Ò За
нею йдуть Аргентина, Канада, Бразилія і Китай. На ці п’ять країн припадає 99%
загальної площі вирощування генетично модифікованих рослин.
Генетично модифіковані
культури в Україні.
Ò В 1999 році Україна
спробувала впровадити деякі трансгенні культури, але на даний момент
промислового використання цих культур немає.
Ò Підприємці і уряд України намагаються, щоб такі культури, як
трансгенна картопля сортів Атлантик, Новий лист, генетично модифікована
кукурудза корпорації “ Монсарто” не потрапили на ринок України.
Ò Але вже зараз Україна
імпортує продукцію компаній, які використовують трансгенні культури. Це і
компанія Coca- Cola, і Nestle, і McDonald”s, Cadbury, PepsiCo.
Ò Більшість питань, які
викликають заборону на ввіз та використання ГМО-культур, викликані економічними
та політичними причинами.
Трансгенні продукти:
Ò У
світі вже зареєстровано кілька десятків їстівних трансгенних рослин. Це сорти
сої, риса и цукрового буряка, стійких до гербіцидів; кукурудзи, стійкої до
гербіцидів та шкідників; картоплі, стійкої до колорадського жука; кабачків, які
зовсім не містять кісточок; помідорів,
бананів и динь с подовженим строком збереження; рапсу та сої із зміненим
жирокислотним складом; риса с підвищеним вмістом вітаміну А.
Ò Генетично
модернізовані джерела можуть зустрічатися в ковбасі, сосисках, м'ясних
консервах, пельменях, сирі, йогуртах, дитячому харчуванні, кашах, шоколаді,
конфетках, морозиві.
Генно-модифіковані продукти
Ò Перелік продуктів, де можуть бути генетично змінені
продукти: Рибофлавины Е 101, Е 101А, карамель Е 150, ксантан Е 415, лецитин Е
322, Е 153, Е160d, Е 161с, Е 308q, Е 471, Е 472f, Е 473, Е 475, Е 476b, Е 477,
Е 479а, Е 570, Е 572,Е 573, Е 620, Е 621, Е 622, Е 623, Е 623, Е 624, Е 625.
Ò Генно - модифіковані
продукти: шоколад Fruit Nut, Kit-kat, Milky Way, Twix; напитки: Nesquik,
Coca-Cola, Sprite, Pepsi, чипсы Pringles, йогурт Danon.
Ò Генетично змінені
продукти виробляють такі компанії як: Новартиc (Novartis), Монсанто
(Monsanto)-нова назва компании Фармация (Pharmacia), куди входить і Кока-кола,
а також Нестле (Nestle), Данон (Danone), Хенц, Хипп, Юниливер (Uniliver),
Юнайтид Бисквитс (United Biscuits), ресторани Мак-Доналдс (Mac-Donalds).
Ò У світі не зареєстровано ані одного факту, що
трансгенна рослина надала шкоду людині. Але пильності утрачати не слід – поки
не вияснено, чи впливають ці рослини на потомство, чи не забруднюють вони
оточуюче середовище.
«Генетично модифіковані
організми і продукти харчування: за і проти».
|
За
|
Проти
|
|
-
Рослини і тварини набувають нових зручних для людини
властивостей.
-
Підвищується стійкість рослин до вірусів, гербіцидів,
шкідників і хвороб.
-
Можна отримувати нові сорти с/г культур з вищою
врожайністю; сорти, що дають декілька врожаїв на рік; сорти стійкі до
несприятливих кліматичних умов.
-
Продукти мають покращені смакові якості, краще
виглядають і довше зберігаються.
-
ГМО є дешевим і безпечним джерелом одержання лікарських
білків (антитіл, ферментів, вакцин).
|
-
Споживання трансгенних продуктів викликає стійкість до
антибіотиків, що загрожує ситуацією даремного прийому ліків;
-
Під впливом ГМО може змінюватись корисна мікрофлора
людини і тварин.
-
Важко спрогнозувати зміни в організмах, які споживають ГМО.
-
Доведено, що деякі ГМО є канцерогенними.
-
Недостатня кількість достовірних результатів наукових
досліджень з даної проблеми.
|
Клітинна (тканинна)
інженерія - галузь біотехнології, у якій
застосовують методи виділення клітин з організму і перенесення на штучні
поживні середовища, де продовжується їх життєдіяльність. Це дозволяє отримувати
соматичні клітини різних видів, створення культурних клітин для отримання
цінних речовин (м'ясо, сало, женьшень).
Перспективним напрямком клітинної
інженерії є клонування.
Клонування організмів – з незаплідненої
яйцеклітини видаляють ядро і пересаджують ядро соматичної клітини іншої
особини. Таку штучну зиготу пересаджують у матку самки, де розвивається
ембріон.
Значення методу:
можна одержати від цінних за своїми якостями плідників, необмежену кількість
потомків, які є їхньою точною генетичною копією
Клон
– це сукупність клітин або особин, які виникли від спільного предка
нестатевим способом.
Таким шляхом
протягом мільйонів років розмножувались у природі багато видів рослин і тварин.
23 лютого 1997
року вважається початком нової ери у розвитку молекулярної біології – отримали
клон з ядра соматичної клітини у ссавців.
Шотландський
учений Ян Вільмут одержав клон вівці – ягня Доллі. Вівця не мала батька, але
мала трьох матерів: перша дала свій генетичний матеріал, від другої взяли
яйцеклітину, третя виношувала знамените ягня. В квітні 1998 року – Доллі
народила ягня Бонні, у березні 1999 – троє ягнят.
Проблеми, які виникли під
час клонування:
вважають, що Доллі народилася вже немолодою – для її
клонування було взято ядро шестирічного організму, яке зберігає не тільки
генотип, але і біологічний вік. Тому Доллі швидко постаріла.
Мала ефективність методу – під час клонування зроблено
433 спроби злиття ядер соматичних клітин з яйцеклітиною із зруйнованим ядром; з
277 реконструйованих яйцеклітин розвинулося – 29, але народилося лише 1 живе
ягня.
??? Що несе людству можливість клонування вищих тварин і
самої людини:розв’язання раніше безнадійних проблем чи порушення віками
встановлених норм моралі? Заборонити чи
продовжити подібні дослідження – вирішують уряди багатьох країн, створюючи
спеціальні комісії з біоетики.
??? А як до
цієї проблеми ставиться християнський світ і віруючі люди.
«Клонування.
Клонування людини»
Вже
сама собою ідея можливості клонувати людину виявляє повну відсутність будь-якої
пошани до людини та її гідності. Клонування робить
непотрібними навіть самі гамети, зводить нанівець розмноження людини. Воно
повністю замінює статеве людське розмноження, пов’язане з родиною та взаємними
почуттями народження. Клонування усуває людський статевий акт, спрямований на
єднання та розмноження. Родинні зв’язки, батьківство у клонуванні цілком
розкладаються: немає вже ні батька, ні матері за біологічними ознаками.
Пропозиції клонування
призводять до зневаги людини у перші хвилини її життя, оскільки той, хто
проводить клонування, думає, що це він “будує ембріон”, а отже і є його
господарем. Порушуються також і права дитини. Вона має право бути плодом
особливого акту любові своїх батьків, невід’ємне право на охорону свого життя
від моменту свого зачаття.
Таким чином, не можна
дозволити зневагу людського життя. Від самого його початку, тобто з моменту
запліднення, це життя є повністю людським та особистим, тобто неповторним.
|
За
|
Проти
|
|
Для
безплідних сімей — це надія
|
Небезпека
втрати унікальності людської особистості
|
|
Клонування
органів і тканин — завдання номер один у трансплантації, травматології
|
Клонованим
істотам природа відводить більш коротке життя, тому що клони мають вік своїх
хромосом
|
|
Допомога
людям, які страждають на генетичні хвороби. Донором ядра соматичної клітини
може стати один із батьків, який не несе генів спадкової хвороби
|
Технологія
клонування ще не досконала. Що чекає перших клонів людини, які можуть мати
певні вади розвитку?
|
|
Терапевтичне
клонування, коли отримують культуру стовбурних клітин, яку використовують для
лікування практично всіх хвороб, а також для запобігання старіння
|
Диктатори
можуть створити свій клон і передати йому владу після своєї смерті; можуть
створити супер-армію із тисяч клонів Арнольда Шварцнегтера, хоча клонування
організмів — це не копіювання особистості
|
|
Щодо
тварин, то клонування допоможе зберегти зникаючі види тварин або з однієї
клітини відтворювати зниклі види
|
Клонування
зменшило б генетичну різноманітність, роблячи нас більш уразливими до
інфекцій, змін у довкіллі
|
|
Клонування
померлих
|
Оскільки
в процесі клонування беруть участь три особини: донор клітини, донор
яйцеклітини і сурогатна мати, серйозною проблемою є ідентифікація батьківства
|
Узагальнення і систематизація знань.
Ситуаційні задачі.
Прочитавши текст, визначити головну
думку,
проаналізувати рівень достовірності джерела інформації та
аргументувати власну позицію щодо запропонованої теми.
Текст 1
Вчені з Японії змогли виростити функціонуючу
печінку людини, використавши стовбурові клітини. Відповідне дослідження провела
група фахівців, яку очолив Хідекі Танігуті з Йокогамского університету.
Танігуті і його колеги використовували
стовбурові клітини. З них дослідники отримали
клітини-попередники гепатоцитів, що становлять основну масу тканин печінки. В
ході експерименту вчені пересадили отримані клітини в голови мишей. У цій
частині тіла кровопостачання є найбільш інтенсивним, що сприяло дозріванню і
зростанню печінки з клітин-попередників. Розміри вирощених таким чином органів
склали в середньому п'ять міліметрів. За словами дослідників, клітини печінки вийшли повністю життєздатними і функціональними.
Зокрема, органи успішно виконували свої основні функції: синтез білків і
метаболізм введених тваринам ліків. Танігуті зазначив, що дане дослідження в
перспективі дозволить скоротити потребу в донорських органах для трансплантації.
Текст 2
Джаніель Там, студентка з Канади
в свої 16 років стала переможницею конкурсу в сфері біотехнологій «Sanofi BioGENEius Challenge». Дівчині вдалося виявити антиоксидант, здатний
сповільнювати процесc старіння. Він складається з нано-частинок, і
знаходиться у великій кількості у волокнах дерев. Це відкриття принесло дівчині не тільки перше місце в
престижному конкурсі та популярність, а й збагатило її на $ 5000 головного
призу конкурсу.
Таке відкриття дівчині вдалося зробити завдяки своїй
працьовитості та посидючості, вона кожен день проводила по 4 години у
хімічній лабораторії протягом півроку. Більшу частину свого часу вона приділяла
молекулі кристалізованої нано-целюлози: NCC. Ця молекула в достатку
перебуває у волокнах живих дерев і є потужним антиоксидантом, що уповільнює
процеси старіння. По відношенню до організму людини, вона веде себе значно стабільніше і
більш ефективніше, ніж відомі вітаміни A і C. До того ж, час впливу цього
антиоксиданту на людський організм є більш тривалим.
Текст 3
Українська зернова компанія попросила керівництво країни
дозволити використання в Україні насіння генетично модифікованих
сільськогосподарських культур, які пройшли перевірку в США та Євросоюзі.
За словами президента компанії Володимира Клименко, Україна не має можливості проводити власні дослідження ГМ-насіння, оскільки для цього необхідні десятки років та колосальні інвестиції. Тому, правильним кроком на його думку, буде використати досвід цих країн, де подібні дослідження проводяться уже давно, а на таку продукцію є попит.
За словами президента компанії Володимира Клименко, Україна не має можливості проводити власні дослідження ГМ-насіння, оскільки для цього необхідні десятки років та колосальні інвестиції. Тому, правильним кроком на його думку, буде використати досвід цих країн, де подібні дослідження проводяться уже давно, а на таку продукцію є попит.
Діюче законодавство забороняє будь які операції,
повязані ГМО-вмісною продукцією, включаючи обіг, транспортування, зберігання та
продаж. Недивлячись на це, сьогодні третина кукурудзи та 70% соєвих бобів у
країні вирощуються із ГМО-насіння.
Використання ГМО-насіння при вирощуванні, наприклад, кукурудзи, за
оцінкою Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України, дає можливіть
збільшити її врожайність до 15%, а також знижує затрати на засоби захисту
рослин.
Тим часом, голова Всеукраїнської екологічної ліги
Тетяна Тимочко застерігає, що вирощування рослин із ГМ-насіння призводить до
забруднення грунтів, на яких у майбутньому неможливо отримати органічний
врожай. Тому Україна може втратити статус країни, яка поставляє екологічно
чисті сільгоспкультури. А узаконення вирощування з ГМО-насіння відкриє шляхи
транснаціональним корпораціям, яким закрито дорогу у багатьох країнах.
Домашнє
завдання.
1.Вивчити §56-58 вміти пояснювати
основні питання теми.
2.Знайдіть відповідь на питання:
«Чи можна за допомогою продуктів, виготовлених з
деревини, отримати яловичину, свинину, курятину чи яйця домашньої
птиці і яким способом?»
3. Підготувати навчальний
проект (один на вибір: створення бук трейлеру,презентації, буклету, скрайбу,
постеру…) з тем:
- клонування організмів
- нанотехнології в
біології
- трансгенні організми:
за і проти.
18.05.2020
ТЕМА:
Особливості селекції
рослин, тварин і мікроорганізмів.
МЕТА: сформувати знання про особливості
селекції рослин, тварин, мікроорганізмів; розширити знання про поліплоїдію та
її роль у селекції; розширити поняття про щеплення рослин, про метод визначення
якості плідників, про роль вірусів у селекції мікроорганізмів.
БАЗОВІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ
УРОКУ: щеплення, прищепа і підщепа, метод
визначення плідників, поліплоїдія.
АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І
ВМІНЬ (виконати в зошитах та надіслати на перевірку)
Біологічний диктант
1. Наука про теоретичні основи та методи
створення нових і поліпшення вже існуючих порід тварин, сортів рослин і штамів
мікроорганізмів називається …
2. Теоретичною основою селекції є наука …
3. Основними методами сучасної
селекції є …
4. Є такі форми штучного добору як …
5.Відбір людиною найцінніших у
господарському відношенні тварин, рослин, мікроорганізмів для одержання від них
нащадків з бажаними ознаками називається
…
6. Процес одержання гібридів, що
ґрунтується на об’єднанні генетичного матеріалу різних організмів називається …
7. Гібридизація в межах одного виду
називається …
8. Гібридизація, що проводиться між
особинами різних видів, родів, називається …
9. Внутрішньовидове схрещування буває двох
видів: …
10. Схрещування організмів, які мають
безпосередніх спільних предків, називається …
11. Гібридизація організмів, які не мають
тісних родинних зв’язків, називається …
12. Явище, за якого перше покоління
гібридів, отримане в результаті неспорідненого схрещування, має підвищені
життєздатність і продуктивність порівняно з
вихідними формами, називається …
ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
1. Особливості селекції рослин
- Рослини, як об’єкт селекції характеризуються певними рисами, що і
зумовлюють специфіку селекційної роботи
з ними.
- Рослини як об’єкт селекції,
володіють наступними характеристиками:
Ø висока плідність (велика кількість
нащадків);
Ø крім статевого розмноження, їм властиве і
нестатеве (а саме вегетативне);
Ø рослинам притаманне явище поліплоїдії;
Ø не надто вибагливі до умов середовища;
Ø не вимагають великих економічних витрат.
- Виходячи з цього, в селекції
рослин застосовують наступні методи:
а) висока плідність, численність потомства дозволяють використовувати метод
масового добору, тому в селекції рослин можуть
використовуватися обидві форми штучного добору: як індивідуальний, так і
масовий;
б) наявність видів, що самозапилюються і самозапліднюються, дає можливість
виводити чисті лінії шляхом застосування індивідуального добору;
в) завдяки вегетативному розмноженню можна тривалий час зберігати цінні
гетерозиготні комбінації, або ж соматичні мутації, які, як нам відомо, не
успадковуються при статевому розмноженні;
г) впливаючи на проросле насіння, сходи певними хімічними речовинами чи
радіацією (тобто, здійснюючи штучний мутагенез) селекціонерам вдається
одержувати матеріал для добору;
д) у селекції рослин можна застосовувати поліплоїдію – дин із шляхів
поліпшення сортів культурних рослин.
- Виникнення поліплоїдних рослин
може відбуватися у результаті:
v подвоєння кількості хромосом, яке не
супроводжується поділом клітини;
v злиття соматичних клітин;
v утворення гамет із не редукованим числом
хромосом.
- Щоб досягти таких мутацій у клітинах рослин, вчені-селекціонери з метою
отримання поліплоїдних організмів використовують різноманітні мутагени:
колхіцин, ультрафіолетове випромінювання, іонізуючу радіацію, критичну
температуру.
- Останнім часом у сільському господарстві використовуються висопродуктивні
поліплоїдні сорти картоплі, суниць садових, цукрових буряків, м’якої пшениці,
жита, гречки, кукурудзи, проса, льону, кавунів.
- Поліплоїдні рослини
характеризуються інтенсивним ростом, більшими розмірами, більшою масою плодів,
насіння, підвищеною стійкістю до несприятливих факторів і хвороб.
- Широко застосовують у селекції рослин
такий метод як щеплення. (малюнок)
Щеплення – це особливий
спосіб штучного об’єднання частин різних рослин.
2. Особливості селекції тварин
- Селекційна робота у тваринництві спрямована на продуктивність порід і
якість продукції, яку вони дають, їх плідність.
- Як матеріал для селекції тварини суттєво відрізняються від рослин. Особливості тварин, які зумовлюють
специфіку їхньої селекції, такі:
Ø нечисленність потомства (часто одне або
декілька нащадків)
Ø значна тривалість життя, повільніший темп
розвитку (часто статевої зрілості тварини досягають не в перший рік розвитку, а
через кілька років)
Ø роздільностатевість (що ускладнює
інбридинг – споріднене схрещу-вання)
Ø наявність (у вищих тварин) тільки
статевого способу розмноження
Ø необхідна гомозиготність чистих ліній
досягається за рахунок близькоспорідненого схрещування, але це в свою чергу має негативні наслідки і призводить до деякої депресії (зниження
життєздатності організмів, виродження)
Ø у тварин виникають більш складні стосунки
із зовнішнім середовищем завдяки наявності розвиненої нервової системи
Ø кожен об’єкт являє собою значну селекційну
цінність
Ø тварини вимагають значних економічних
витрат на утримання
- Всі ці особливості суттєво впливають на вибір методів селекційної роботи
з тваринами.
- В зв’язку з такими особливостями тварин до них неприйнятні:
v вегетативне розмноження;
v щеплення;
v одержання поліплоїдів;
v крім того, важко вивчати генотип тварин,
оскільки вони в більшості випадків гетерозиготні, а гени у них знаходяться у
складній взаємодії.
- Отже, особливості селекції тварин (на
відміну від рослин):
а) не застосовується масовий добір, з огляду на співвідносну (кореляційну)
мінливість, коли зміна структури або функції однієї спадкової одиниці нерідко
обумовлює також зміну інших;
б) використовується метод визначення якості плідників за якостями нащадків;
цей метод використовують тому, що у великої рогатої худоби серед самців не
проявляються такі ознаки як молочність, жирність молока (наприклад, бугая
залишають як плідника, якщо його сестри
дають багато молока); у півнів не проявляється така ознака як несучість;
в) здійснюється вивчення родоводу та проводиться відбір за якістю нащадків,
це найбільш надійний, але найповільніший шлях;
г) використовується штучне
запліднення, завдяки чому можливе одержання цінних порід великої рогатої худоби
у штучних умовах („у пробірці”); потім ембріон пересаджують у матку самки іншої
породи для подальшого розвитку. У такий спосіб можна одержати значну кількість
нащадків з важливими практичними можливостями.
3. Особливості селекції
мікроорганізмів
- Мікроорганізми (бактерії, деякі одноклітинні мікроскопічні гриби, наприклад,
дріжджі) зараз широко використовуються у різних галузях народного господарства:
у харчовій, виноробній, мікробіологічній промисловості (для одержання
антибіотиків, вітамінів, амінокислот, гормонів, стимуляторів росту). Тому серед
мікроорганізмів також проводиться
селекційна робота.
- Мікроорганізми як об’єкти селекції
характеризуються наступними ознаками:
Ø не мають типового статевого процесу
Ø мають гаплоїдний набір хромосом, а
прокаріоти – кільцеву молекулу ДНК, що дає можливість мутаціям виявлятися вже в
першому покоління нащадків
Ø швидкі темпи розмноження дають можливість
одержувати велику кількість клітин-нащадків.
- Методи селекції мікроорганізмів:
а) штучний добір;
б) індукований мутагенез;
в) штучне схрещування різних штамів за допомогою вірусів-бактеріофагів;
г) застосування методів генної та клітинної інженерії;
д) не використовується метод гібридизації.
ЗАКРІПЛЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ
Розв’язати вправи:
- Яким буде число хромосом у гібрида, одержаного
внаслідок схрещування м’якої пшениці ( 2n = 42) і
жита ( 2n = 14)? Чому житньо-пшеничні гібриди
безплідні? Як можна одержати плідні житньо-пшеничні гібриди?
- Курка була схрещена з трьома півнями (А, В, С) і від
кожного з цих схрещувань відібрано по 20 дочок, яких виростили в однакових
умовах. Середня яйценосність дочок півня А становила 240, півня В – 250,
півня С – 280 яєць на рік. Якого з цих півнів треба використати для
поліпшення стада?
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.
1. Вивчити §55 підручника, відповісти на питання після §.
2. Вивчити центри походження культурних рослин та домашніх тварин.
14.05.2020
Тема: Поняття про
селекцію. Методи традиційної селекції.
Мета: ознайомитися із поняттями
«селекція», «гібридизація», «інбридинг», «сорт», «порода», «штам»; з основними
видами гібридизації та їх значенням, із можливостями, які дає селекція людству,
розкрити завдання селекції.
Актуалізація опорних знань
1. Які рослини називають
культурними?
2.Які рослини одними з
перших ввели в культуру?
3. На які групи поділяють рослини залежно від мети
вирощування?
4. Які основні центри походження культурних рослин?
5. Які тварини належать до сільськогосподарських?
6. Які причини одомашнення диких тварин?
7. Що таке приручення?
8. Що таке одомашнення?
«Установіть відповідність». Установити
відповідність між свійськими тваринами та їх предками
Собака свійський
|
Дикий кабан
|
Кішка свійська
|
Тарпан
|
Вівця
|
Дикий бик – тур
|
Кінь
|
Степова кішка
|
Велика рогата худоба
|
Муфлон
|
Свиня свійська
|
Вовк
|
Кури свійські
|
Дика качка-крижень
|
Качка свійська
|
Дикі банківські кури
|
Гуси свійські
|
Сазан
|
Індичка свійська
|
Дика американська індичка
|
Короп
|
Гуска сіра
|
Вивчення
нового матеріалу
Селекція як наука.
Селекція – наука про створення
нових та поліпшення вже існуючих сортів рослин, порід тварин і штамів
мікроорганізмів. Наукові основи селекції заклав Ч. Дарвін у праці
"Походження видів" (1859), де висвітлив причини й характер мінливості
організмів і показав роль добору у створенні нових форм. Важливим етапом
подальшого розвитку селекції стало відкриття законів спадковості. Великий
внесок у розвиток селекції зробив Μ. І. Вавилов, автор закону гомологічних
рядів у спадковій мінливості й теорії про центри походження культурних рослин.
Для
досягнення ефективних результатів селекціонер повинен бути добре обізнаний з
особливостями розмноження, індивідуального розвитку та процесів життєдіяльності
видів з якими він працює.
Селекція
відіграє значну роль у вирішенні основного завдання сільського господарства –
забезпеченні максимального обсягу виробництва високоякісних харчових продуктів
за мінімальних вкладених коштів та витрат енергоносіїв.
Завдання селекції
Основними завданнями
сучасної селекції є підвищення продуктивності сортів і порід, переведення їх на
промислову основу, створення порід, сортів і штамів, пристосованих до умов
сучасного сільського господарства, забезпечення найповнішого виробництва
харчових продуктів за найменших витрат та ін.
Поняття про сорт, породу та штам
Порода тварин – це сукупність особин у
межах певного виду тварин, яка має генетично обумовлені стабільні
характеристики (властивості та ознаки), що відрізняють її від інших сукупностей
особин цього виду тварин, стійко передають їх потомкам та є результатом
інтелектуальної, творчої діяльності людини.
Сорт рослин – група культурних рослин,
які в результаті селекції отримали певний набір характеристик (корисних або
декоративних), які відрізняють цю групу рослин від інших рослин того ж виду.
Кожен сорт рослин має унікальну назву та зберігає свої властивості при
багаторазовому вирощуванні.
Штам мікроорганізмів – чиста культура певного
виду мікроорганізмів, морфологічні і фізіологічні особливості якої добре
вивчені.
Запам’ятайте: породи тварин, сорти рослин
та штами мікроорганізмів це своєрідні штучні популяції створені людиною, тому
без підтримки людини вони можуть вироджуватися – втрачати притаманні їм
властивості.
Основні методи селекції
Основні
методи селекції – штучний відбір та гібридизація.
Штучний добір – це вибір людиною
найцінніших у господарському відношенні особин рослин і тварин даного виду,
сорту або породи для отримання потомства з бажаними ознаками.
Розрізняють
дві основні форми штучного відбору – масовий та індивідуальний.
Масовий відбір заснований на збереженні
за фенотипом цілої групи особин з потрібними ознаками і вибракування всіх
інших, що не відповідають сортовим або породним стандартам.
Індивідуальний відбір
заснований на збереженні окремих особин організмів з урахуванням спадкової
стійкості їх ознак.
Ефективність
селекції залежить не лише від форми штучного добору, а й від правильного вибору
батьківських пар плідників і застосування відповідної системи схрещування
організмів – гібридизації.
Гібридизація — це схрещування
(поєднання генетичного матеріалу) різнорідних організмів із метою одержання
якісно нових, кращих нащадків (гібридів). Гібриди утворюються в результаті
статевого процесу або поєднання нестатевих клітин.
Гібридизація
може відбуватись у межах одного виду (внутрішньовидова) і між особинами різних
видів (міжвидова або віддалена). Внутрішньовидове схрещування буває спорідненим
і неспорідненим.
Споріднене схрещування, або інбридинг –
це схрещування організмів, що мають безпосередніх спільних предків.
Неспоріднене схрещування, або аутбридинг –
гібридизація організмів, які не мають тісних родинних зв’язків, тобто
представників різних ліній, сортів чи порід одного виду.
Віддалена гібридизація –
схрещування особин, які належать до різних видів і навіть родів із метою
поєднання у гібридів цінних спадкових ознак представників різних видів.
Узагальнення
та систематизація знань
Із запропонованих відповідей
виберіть одну правильну:
1.Зазначте, яке угрупування організмів у природі
відповідає породі тварини чи сорту рослин: а) вид; б) зграя; в) родина; г)
популяція.
2.Вкажіть, чим супроводжується споріднене
схрещування організмів: а) підвищенням гомозиготності нащадків; б) підвищенням
гетерозиготності нащадків; в) гетерозисом;
г) не впливає на генотип нащадків.
3.Зазначте покоління гібридів, у якому найповніше
проявляється гетерозис: а) перше; б) друге; в) третє; г) восьме.
4.Вкажіть організми, при селекції яких часто
отримують поліплоїдні форми: а) тварини; б) рослини; в) прокаріоти; г) віруси.
5.Визначте, як називають нащадків однієї клітини:
а) породою; б) сортом; в) штамом; г) генофондом.
6.Вкажіть форму штучного добору, яку найчастіше
використовують у селекції тварин: а) масовий; б) розвиваючий; в) стабілізуючий;
г) індивідуальний.
Домашнє завдання
1. Опрацювати параграф 54.
2. Скласти 10 тестових
завдань формату А.
12.05.2020
Контрольна
робота з теми: «Надорганізмові біологічні системи»
Варіант І
І рівень
Виберіть одну правильну відповідь (0,5 б.)
1.Термін «екологія» у
1866 році запропонував видатний німецький біолог:
а) К. Мебіус; б) А.
Тенслі; в) Е. Геккель; г) Ю. Лібіх.
2. Зв`язки між популяціями різних видів бувають:
а) антагоністичними, нейтральними та мутуалістичними; б)
екологічними та зворотніми; в) оборотніми та необоротніми; г) мутуалістичними,
просторовими, домінуючими.
3. Популяції автотрофних
організмів, здатних синтезувати органічні речовини з неорганічних, називають:
а) консументи; б) продуценти; в) редуценти; г) антагоністи.
4. Обмін речовинами між абіотичною і біотичною частинами
екосистем являє собою:
а) колообіг речовин; б) правило екологічної піраміди; в)
трофічну сітку; г) піраміду біомаси.
5. Залежно від природи та особливостей дії екологічні
фактори поділяють на:
а) продуценти, консументи, редуценти; б) абіотичні,
біотичні, антропогенні; в) природні і штучні; г) інтенсивні та пасивні.
6. Вкажіть, який державний документ містить інформацію
про сучасний стан видів тварин і рослин, які перебувають під загрозою
зникнення, та про заходи щодо їхнього збереження:
а) Охорона природи; б) Природний заповідник; в) Заказник;
г) Червона книга.
ІІ рівень
Дайте визначення термінам (1 б.)
7. Біосфера – це …
8. Заказник – це …
9. Консументи – це …
ІІІ рівень
Завдання на відповідність та послідовність (2 б.)
10. Встановіть відповідність між терміном та його
визначенням:
- Сукцесія; а) зовнішня тверда
оболонка Землі;
- Літосфера; б) спрямовані
послідовні зміни угруповань організмів,
які з
часом приводять до перетворення самої екосистеми;
3. Антропогенні
фактори в)
популяції організмів, які, споживаючи мертву органічну
речовину, розкладають її до неорганічних
сполук;
4. Редуценти г)
прямий вплив людини на навколишнє
середовище та
наслідки її діяльності.
11. Розташуйте етапи
первинної сукцесії по порядку їх виникнення:
а) заселення первинного грунту мохами; б) утворення трав`янистого рослинного покриву; в) оселення
лишайників на скельній породі; г) формування угруповання із світлолюбних
деревних і трав`янистих рослин; д)
формування екосистеми лісу.
ІV рівень
Дайте розгорнуту відповідь (2 б.)
12. Що таке екосистеми і чому вони не можуть існувати без
продуцентів? Відповідь обгрунтуйте.
ІІ варіант
І рівень
Виберіть одну правильну відповідь (0,5 б.)
1.Термін «біогеоценоз» у
1942 році запропонував відомий еколог:
а) К. Мебіус; б) Е. Зюсс;
в) Е. Геккель; г) В. М. Сукачов.
2. Поява й розвиток
рослинних угруповань у місцях, де рослинності раніше не було являє собою:
а) первинну сукцесію; б) екосистему; в) вторинну
сукцесію; г) агроценоз.
3. Популяції
гетеротрофних організмів, які живляться живими істотами чи мертвою органічною
речовиною, називають:
а) консументами; б) продуцентами; в) редуцентами; г)
антагоністами.
4. Переплітаючись ланцюги живлення утворюють:
а) колообіг речовин; б) правило екологічної піраміди; в)
трофічну сітку; г) піраміду біомаси.
5. Вкажіть, яка рослина занесена до Червоної книги
України:
а) Зозулині черевички; б) Коронарія зозулин цвіт; в)
Астрагал солодколистий;
г) Вербозілля
лучне.
6. Вкажіть, які природні території, створені з метою
збереження і відтворення певних природних комплексів або окремих видів
організмів:
а) Національний природний парк; б) Природний заповідник;
в) Заказник; г) Біосферний заповідник.
ІІ рівень
Дайте визначення термінам (1 б.)
7. Екосистема – це …
8. Природний заповідник – це …
9. Продуценти – це …
ІІІ рівень
Завдання на відповідність та послідовність (2 б.)
10. Встановіть відповідність між терміном та його
визначенням:
1. Закон оптимуму; а) водна оболонка Землі;
2. Гідросфера; б) кожний з факторів має лише певні межі
позитивного
впливу на організми;
3. Мутуалізм; в)
послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки
або продукти життєдіяльності слугують об`єктом
живлення для організмів іншого;
4. Ланцюг живлення; г) взаємовигідне співжиття
організмів.
11. Розташуйте етапи
вторинної сукцесії по порядку їх виникнення:
а) формування молодого соснового лісу; б) зникнення
культурних рослин; в) формування трав`янисто-чагарникової рослинності; г) розвиток бур`янів.
ІV рівень
Дайте розгорнуту відповідь (2 б.)
12. Що таке біосфера і чому її не можна вважати окремою
оболонкою Землі? Відповідь обгрунтуйте.
07.05.2020
Тема: Біосфера як цілісна система. Захист
і збереження біосфери.
Мета: ознайомитися із поняттям «біосфера», загальною
характеристикою біосфери;
Вивчення нового
матеріалу
Біосфера, її межі
Біосфера – екологічна система, межі якої зумовлені
життєдіяльністю організмів.
Біосфера (від греч. bbs -
"життя", spbaira - "куля") - одна з оболонок (сфер) Землі,
склад і енергетика якої в істотних своїх рисах визначені роботою живої речовини
Термін «біосфера»
введений Э. Зюссом в 1875 р., в результаті робіт В. І. Вернадського цей термін
став означати усю ту зовнішню область планети Земля, в якій не лише існує
життя, але яка в тому або іншому ступені видозмінена або сформована життям.
Біосфера включає атмосферу, гідросферу, літосферу. Область сучасного мешкання
живих організмів охоплює в середньому 1217 км - дещо менше на суші, більше в океані.
Сфера випадкового попадання організмів і біогенних елементів коливається до 4050 км .
Нижня межа біосфери в середньому лежить на
глибині 3 км
від поверхні суші і на 0,5 км
нижче дна океану, хоча у бурових свердловинах живі мікроорганізми виявлені на
глибині 4 км ,
а мікробіологічні залишки - до 7
км . В "чорних курцях" - виходах термальних вод
на дні океану на глибинах в 3
км при тиску близько 300 атм (34 107 Па) виявлені живі
організми при температурі 250 З (з підвищенням тиску при t > 100 З вода не
кипить). Рослини піднімаються в гори до висоти близько 5 км . Далі царює вічний холод,
але життя тут жевріє - мешкають деякі павукоподібні і мікроорганізми.
Верхня межа біосфери знаходиться на висоті
2025 км
на рівні озонового шару, що захищає усе живе від жорсткого ультрафіолетового
випромінювання. Вище випадково залітають тільки спори грибів, бактерій.
Межі біосфери:
Атмосфера – газувата оболонка (до озонового шару);
Гідросфера – водна оболонка;
Літосфера – верхня тверда оболонка Землі.
Жива речовина виконує такі функції:
Газова (фотосинтез, дихання);
Концентраційна (накопичення хім. елементів);
Окисно-відновна (окиснення речовин з утворенням
солей та оксидів);
Біохімічна (під час обміну речовин).
Колообіг речовин у
біосфері.
У біосфері відбувається постійний
кругообіг елементів, які переходять від організму до організму, у неживу
природу і знову до організму.
Кругообіг Оксисену. Оксиген
поширений у живих організмах у складі хімічних сполук, а в атмосфері він
представлений двома простими речовинами — киснем O2 і
озоном O3.
Кисень потрапляє в атмосферу внаслідок фотосинтезу, коли виділяється як
побічний продукт фотохімічної реакції. Озон утворюється у верхніх шарах
атмосфери внаслідок поглинання киснем ультрафіолетового випромінювання Сонця.
Живі організми використовують кисень у процесі дихання для окиснення органічних
сполук до карбон(ІУ) оксиду й води, які потім знову можуть використовуватися у
процесі фотосинтезу.
Кругообіг Карбону. Природні
сполуки, до складу яких входить Карбон, постійно зазнають змін, унаслідок яких
здійснюється кругообіг Карбону. Важлива роль у кругообігу Карбону належить
карбон(IV) оксиду, який входить до складу атмосфери. Цей газ
надходить в атмосферу внаслідок багатьох процесів —виверження вулканів,
горіння палива, розкладання вапняку, дихання живих організмів, процесів
бродіння і гниття. З повітря СO2 у значних кількостях поглинається наземними
рослинами та фітопланктоном Світового океану. Процес поглинання СO2 відбувається
тільки на світлі — фотосинтез, унаслідок якого утворюються органічні сполуки,
що містять Карбон. Із рослин, які поїдаються тваринами, Карбон переходить
у тваринні організми. Тварини виділяють Карбон у вигляді вуглекислого газу
під час дихання. Рослини і тварини з часом відмирають, починають гнити,
окислюватись і частково перетворюватися на СO2, що
повертається у повітря й знову поглинається рослинами. А частково рослинні та
тваринні рештки у ґрунті перетворюються на горючі копалини — кам’яне вугілля,
нафту, природний газ. Горючі копалини використовують як паливо, внаслідок
згоряння якого СO2 знову
повертається в атмосферу.
3. Роль організмів у
перетворенні оболонок Землі
4. Захист і збереження біосфери.
Узагальнення і
систематизація знань
Питання для самоконтролю
1.Що називають біосферою? Хто є засновником вчення
про біосферу?
2.Які існують царства живої природи? До якого з них
відносять людину?
3.Поясніть поняття “флора” та “фауна”. Чим вони
відрізняються від понять “рослинність” та “тваринний світ”?
4.Які оболонки та їх частини входять до складу
біосфери? Відповідь обґрунтуйте.
5.Поміркуйте, чому не можливо провести чітких меж
біосфери.
Домашнє завдання.
1. Опрацювати
матеріал параграфів 52,53.
2. Підготувати презентацію «Охорона
навколишнього середовища»
04.05.2020,
05.05.2020
Тема : Біотичні, абіотичні та антропогенні чинники середовища. Стабільність
екосистем та причини її порушення.
Мета уроку: поглибити знання про екологічні чинники, розглянути класифікацію
екологічних факторів.
Основні терміни та поняття: біотичні, абіотичні та антропогенні чинники, зона
песимуму, зона оптимуму, межі витривалості.
Актуалізація опорних знань.
Тестування.
1. Організми, здатні синтезувати органічні речовини з неорганічних,
називають:
А) консументами; б)
редуцентами; в) продуцентами; г) сапротрофами.
2. Низку видів, пов’язаних харчовими зв’язками, які утворюють певну
послідовність у передаванні речовин й енергії, називають:
А) ланцюгом живлення; б)
біогеоценозом;
в) екологічною нішою; г)
екосистемою.
3. Останнім рівнем у трофічному ланцюгу є організми, які розкладають
органічну речовину називаються:
А) консументами; б)
редуцентами; в) продуцентами.
4. Перший трофічний рівень у ряду займають:
А) продуценти; б)
консументи; в) редуценти.
5. Укажіть консумента першого порядку
в ланцюгу живлення:
А) кінь; б) леопард; в) печінковий сисун; г) м’ясна муха.
6. Позначте продуцента в ланцюгу живлення:
А) куріпка; б) канюк; в) кліщ-пухоїд; г) просо.
7. Укажіть назву організмів, які живляться органічною речовиною:
А) консументами; б)
автотрофами; в) редуцентами; г) хемотрофами.
8. Укажіть, яка біомаса продуцентів потрібна для утворення 40 кг маси
вторинних консументів:
А) 4 кг; б) 400 кг; в) 40 кг; г) 4000 кг.
9. Трофічні ряди складаються з:
А) продуцентів; б) продуцентів і редуцентів; в) продуцентів, консументів і редуцентів
10. Механізм передачі енергії від одного організму до іншого – це:
А) харчові зв’язки; б)
боротьба за виживання; в) хижацтво.
11. Консументами в трофічних ланцюгах є організми, які:
А) утворюють біомасу для живлення;
Б) споживають готову біомасу;
В) руйнують органічну речовину.
12. Харчові ланцюги, які починаються фото синтезуючими речовинами,
називаються ланцюгами:
А) випасання; б)
витоптування; в) видання.
Практичне завдання: скласти можливі ланцюги живлення, а учні достатнього
рівня складають трофічну сітку.
Перелік організмів екосистеми лісу: лисиця, заєць,
злакові трави, сова, миша, ховрах,
ягідні рослини, синиця, гусінь, сонечко, тля, орел.
Вивчення
нового матеріалу.
Екологічні чинники — це будь-які умови
середовища, які здатні прямо чи опосередковано впливати на живі організми та на
характер їх взаємовідносин. Виділяють три основні групи чинників за характером
походження:
1.Абіотичні — вплив неживої природи
на організми та їхні угруповання. Абіотичні чинники поділяються на:
- кліматичні (температура, світло,
сонячна радіація, вода, вітер, кислотність, солоність, вогонь, опади);
- географічні (рельєф, нахил схилу, експозиція);
- геологічні.
2.Біотичні — взаємний вплив одних живих
організмів на інші.
3.Антропогенні — вплив на живу природу життєдіяльності людини.
Запишіть по декілька прикладів кожної групи факторів у таблицю:
Екологічні чинники
|
||
Біотичні
|
Абіотичні
|
Антропогенні
|
Визначте до
якої групи екологічних факторів належать: вологість, спалювання листя, світло, викиди газу на фабриці, сольовий
склад водойми, добування корисних копалин, газовий склад повітря, вітер, лісова
пожежа, погода, рельєф, іонізуюче випромінювання, механічний склад грунту,
температура, паразитизм, мутуалізм, конкуренція, вплив грибів та
мікроорганізмів, витоптування тваринами трав, розповсюдження насіння, симбіоз,
висушування боліт, атмосферний тиск, стихійні сміттєзвалища, міграції птахів,
запилення, вирубування лісів.
За
характером дії екологічні чинники поділяють на:
1. Стабільні чинники — ті, дія яких не змінюється
протягом тривалого часу.
2. Змінні чинники — ті, дія яких не є постійною складовою
загального впливу середовища.
Завдання учням: І варіант - виписати ті чинники, які є змінними, ІІ
варіант – ті, які є сталими.
Перелік чинників: дія магнітного поля, міграції, сплячка,
земне тяжіння, добова активність, коливання температури, дощ, вітер, град,
епідемії, склад атмосфери, вплив хижаків.
На життєдіяльності організму негативно позначається як недостатня, так і
надмірна дія будь-якого чинника. Сила чинника, що сприяє життєдіяльності
організму, називається зоною оптимуму. Межа витривалості організму лежить між
верхньою та нижньою межами величини чинника, за якої організмам загрожує
загибель. Зони пригніченого стану називають зонами песимуму.
Робота зі схемою
Узагальнення і систематизація
знань
1. На Вашу думку, які чинники, на
даний час, мають найбільший вплив на живі організми?
2. Яке Ваше ставлення до
проблеми охорони навколишнього
середовища?
Домашнє
завдання.
1. Опрацювати параграфи 50,51.
2.Підготувати міні проєкт «Виявлення рівня
антропогенного впливу в екосистемах своєї місцевості»
30.04.2020
Практична робота. Розв’язування типових задач з екології
Для того , щоб навчитися
розв’язувати задачи з екології , потрібно спочатку опрацювати
теоретичну частину цієї теми :
Ланцюг живлення
(трофічний ланцюг) – взаємовідносини між організмами під час переносу
енергії їжі від її джерела (зеленої рослини) через ряд організмів (шляхом
поїдання) на більш високі трофічні рівні.
Ланцюги живлення – це ряди взаємопов’язаних
видів, у яких кожний попередній є об’єктом живлення
наступного.
Правило екологічної піраміди :кожна з
ланок ланцюга живлення може використати лише 5–15 % енергії їжі
для побудови речовини свого тіла. Внаслідок неминучої втрати енергії кількість
утворюваної органічної речовини в кожній наступній ланці зменшується. Таким
чином, кожен ланцюг живлення містить, як правило, не більше ніж 4–5 ланок, оскільки внаслідок втрати енергії загальна біомаса кожної наступної
ланки приблизно в 10 разів менша за попередню. Ця закономірність називається
правилом екологічної піраміди.
Правило екологічної піраміди:При переході енергії
на наступний трофічний рівень лише 10 % від неї використовується для
продукування нової біомаси, стаючи запасеною енергією (решта витрачається в
процесах метаболізму). Отже, у піраміді біопродуктивності кожний
наступний рівень становить приблизно 10 % від попереднього (100, 10,
1, 0.1, 0.01 % від первинної кількості і т. д.). Екологічна
піраміда буває трьох типів:
• піраміда чисел – відображує чисельність окремих організмів на
кожному рівні, причому загальне число особин, що беруть участь у ланцюгах
живлення, з кожним наступним рівнем зменшується;
• піраміда біомаси – відображує кількісне співвідношення маси органічної
речовини на трофічних рівнях; при цьому сумарна маса рослин виявляється
більшою, ніж біомаса всіх травоїдних організмів, маса яких, у свою чергу,
перевищує масу всіх хижаків;
• піраміда енергії – відображує кількість енергії, яка запасається
(в їжі) на кожному рівні, причому на кожному наступному трофічному рівні
кількість біомаси, що утворюється за одиницю часу, є більшою, ніж на
попередньому.
Усі три типи пірамід –
продукції, біомаси і чисел – виражають у підсумку енергетичне співвідношення в
екосистемах. Перші два правила виявляються в угрупованнях із певною трофічною
структурою, останнє (піраміда продукції) має універсальний характер.
Знання законів
продуктивності екосистем і кількісний облік потоку енергії мають велике
практичне значення. Уміння точно розрахувати потік енергії і масштаби
продукції екосистем дозволяє одержати найбільший вихід продукції, необхідної
людині.
Приклади типових задач з екології
Задача №
1 . За правилом екологічної піраміди визначте,
скільки рослинної речовини необхідно для того, щоб у наведеному біоценозі могли
існувати три рослинноїдні птахи масою 1 кг.
Розв’язання:
Складаємо ланцюг
живлення: рослини → птахи.
Маса одного птаха – 1 кг , отже йому необхідно 10 кг рослин.
Кількість птахів – 3,
тому помножуємо кількість птахів на масу рослин
і визначаємо масу рослинної речовини, яка необхідна для того, щоб у цьому біоценозі змогли існувати три рослинноїдні птахи масою 1 кг:
і визначаємо масу рослинної речовини, яка необхідна для того, щоб у цьому біоценозі змогли існувати три рослинноїдні птахи масою 1 кг:
3 ∙ 10 = 30 кг
рослинної речовини.
Відповідь: необхідно 30 кг рослин.
Задача № 2 .
Трофічний ланцюг складається з трьох рівнів. Вовк набрав 1 кг маси. Скільки для цього
знадобилось рослинної речовини?
Розв’язання:
Складаємо ланцюг
живлення: рослини → заєць → вовк.
Маса вовка збільшилась на
1 кг ,
отже йому необхідно було з’їсти на 10 кг більше зайців, а їм, у свою чергу,
необхідно з’їсти на 100 кг
рослин більше.
Відповідь: знадобилось 100 кг рослинної речовини.
Задача № 3 . За правилом екологічної піраміди, визначте, скільки
рослинності необхідно, щоб прогодувати лисицю масою 32 кг .
Розв’язання:
Складаємо ланцюг
живлення: рослини → заєць → лисиця.
Згідно з правилом
екологічної піраміди на кожен трофічний рівень переходить не більше ніж
10 % енергії, отже, знаючи масу лисиці, можна обчислити потрібну масу
рослинності.
3200 кг
|
—
|
—
|
||
рослини
|
—
|
заєць
|
—
|
лисиця
|
Відповідь: щоб прогодувати лисицю масою 32 кг , необхідно 3200 кг рослинності.
Задача №4 .Визначте площу (га) поля, що необхідна для
прогодування яструба масою 6 кг
(суха речовина становить 40 %). Суха маси трави з 1 м2 становить 300 г .
Розв’язання:
Складаємо ланцюг
живлення: рослини → гризуни → яструб.
Спочатку визначаємо масу
сухої речовини яструба (складаємо пропорцію):
6 кг – 100 %
x кг
– 40 %
x кг (маса сухої речовини яструба).
6 кг ×40% : 100 %=
2,4 кг
( маса сухої речовини яструба)
Визначаємо суху масу рослин у ланцюзі живлення за
правилом екологічної піраміди:
—
|
—
|
|||
рослини
|
—
|
гризуни
|
—
|
яструб
|
Тепер визначаємо площу
поля, на якій зростає 240 кг
рослин (складаємо пропорцію):
1 м2 – 300 г (0,3 кг )
x –
240 кг
1м2×240 кг : 0,3 кг = 800 м2
800 м2 = 0,08 га.
Відповідь: щоб прогодувати яструба вагою 6 кг , необхідно 0,08 га поля.
Розв’яжіть самостійно задачі.
Задача 1. Біомаса сухого сіна з 1 м2 луки становить 200 г. Використовуючи
ланцюг живлення: рослини — корова
— людина, розрахуйте скільки
гектарів луки необхідно для того,
щоб прогодувати людину масою 65 кг (70 % води).
Задача 2. Користуючись правилом екологічної піраміди визначити, яка площа (в
га) біоценозу може прогодувати одну особину останньої ланки в ланцюгу живлення:
- планктон – риба - тюлень (300 кг);
- планктон-нехижі риби-щука (10 кг).
- планктон – риба - тюлень (300 кг);
- планктон-нехижі риби-щука (10 кг).
Задача 3. Складіть приклад
детритного харчового ланцюгу.
Задача 4.На підставі правила екологічної
піраміди визначити, скільки потрібно зерна, щоб у лісі виріс один пугач масою
3,5 кг, якщо ланцюг харчування має вигляд: зерно злаків ® миша ® полівка ® тхір ® пугач.
Задача 5.Користуючись правилом екологічної піраміди, визначте, яка маса
водоростей і бактерій потрібна, щоб у морі виріс і міг існувати один дельфін,
маса якого 400 кг.
Задача 6. Людина має масу тіла 80
кг, з якої 60 % становить вода. Яка площа акваторії моря здатна її прогодувати,
якщо в їжу споживається риба, що живиться водоростями (фітопланктоном).
Продуктивність фітопланктону становить 500
г/м2 сухої біомаси.
28.04.2020
Тема: Харчові зв’язки, потоки
енергії та колообіг речовин в екосистемах
Мета: розширити знання про
біогеоценози, охарактеризувати колообіг речовин та потік енергії в них.
Терміни: продуценти, консументи,
редуценти, трофічний ланцюг (мережа),
Актуалізація опорних знань
Дайте письмові відповіді на питання.
1. Що таке екосистема?
2. Наведіть приклади відомих вам
екосистем?
3. Якими можуть бути екосистеми?
4. Чим відрізняються між собою
природні та штучні екосистеми?
5. Наведіть приклади природних
екосистем?
6.Наведіть приклади штучних
екосистем?
7. Які складові частини
обов’язково входять до екосистеми?
8. Назвіть неживі складові
екосистеми лісу?
9. Назвіть живі складові
екосистеми лісу?
10. Які типи живих організмів
повинні бути в екосистемі?
11. Автотрофи –це…
12. Фітофаги- це…
Вивчення нового матеріалу
Ланцюг живлення (трофічний ланцюг) — взаємовідносини
між організмами під час переносу енергії їжі від її джерела (зеленої рослини)
через ряд організмів (шляхом поїдання) на більш високі трофічні рівні.
Ланцюги
живлення — це ряди взаємопов’язаних видів, у яких кожний попередній є об’єктом
живлення наступного.
Правило екологічної піраміди
Кожна з ланок ланцюга живлення може
використати лише 5–15 % енергії їжі для побудови речовини свого тіла. Внаслідок
неминучої втрати енергії кількість утворюваної органічної речовини в кожній
наступній ланці зменшується. Таким чином, кожен ланцюг живлення містить, як
правило, не більше ніж 4–5 ланок, оскільки внаслідок втрати енергії загальна
біомаса кожної наступної ланки приблизно в 10 разів менша за попередню. Ця
закономірність називається правилом екологічної піраміди.
При переході енергії на наступний
трофічний рівень лише 10 % від неї використовується для продукування нової
біомаси, стаючи запасеною енергією (решта витрачається в процесах метаболізму).
Отже, у піраміді біопродуктивності кожний наступний рівень становить приблизно
10 % від попереднього (100, 10, 1, 0.1, 0.01 % від первинної кількості і т.
д.).
Екологічна
піраміда буває трьох типів:
• піраміда чисел — відображує чисельність
окремих організмів на кожному рівні, причому загальне число особин, що беруть
участь у ланцюгах живлення, з кожним наступним рівнем зменшується;
• піраміда біомаси — відображує кількісне
співвідношення маси органічної речовини на трофічних рівнях; при цьому сумарна
маса рослин виявляється більшою, ніж біомаса всіх травоїдних організмів, маса
яких, у свою чергу, перевищує масу всіх хижаків;
• піраміда енергії — відображує кількість
енергії, яка запасається (в їжі) на кожному рівні, причому на кожному
наступному трофічному рівні кількість біомаси, що утворюється за одиницю часу,
є більшою, ніж на попередньому.
Усі три типи пірамід — продукції, біомаси
і чисел — виражають у підсумку енергетичне співвідношення в екосистемах. Перші
два правила виявляються в угрупованнях із певною трофічною структурою, останнє
(піраміда продукції) має універсальний характер.
Знання законів продуктивності екосистем і кількісний облік потоку
енергії мають велике практичне значення. Уміння точно розрахувати потік енергії
і масштаби продукції екосистем дозволяє одержати найбільший вихід продукції,
необхідної людині.
Мал.. Екологічна
піраміда
Колообіг речовин
Біологічний кругообіг — це багаторазова
участь хімічних елементів у процесах, які відбуваються в біосфері. Причина
кругообігу — обмеженість елементів, з яких будується тіло організмів.
У біосфері відбувається постійний
кругообіг елементів, які переходять від організму до організму, у неживу
природу і знову до організму. Елементи, які вивільняються мікроорганізмами під
час гниття, надходять у ґрунт і атмосферу, знову включаються в кругообіг
речовин біосфери, поглинаючись живими організмами. Весь цей процес і буде
біогенною міграцією атомів. Для біогенної міграції характерним є накопичення
хімічних елементів у живих організмах, а також їх вивільнення в результаті
розкладу мертвих організмів. Біогенна міграція викликається трьома процесами:
•
обміном речовин в організмах;
•
ростом;
•
розмноженням.
З
екологічної точки зору, найважливішими є кругообіги речовин, які є основними
компонентами живої речовини:
•
кругообіг Оксигену;
•
кругообіг Карбону;
•
кругообіг Нітрогену;
•
кругообіг Сульфуру;
•
кругообіг Фосфору;
•
кругообіг води.
Потік енергії в екосистемах
У біогеоценозі енергія накопичується у
вигляді хімічних зв’язків органічних сполук, синтезованих продуцентами з
неорганічних речовин. Далі вона проходить через організми консументів і
редуцентів, але при цьому на кожному з трофічних рівнів частково розсіюється у
вигляді тепла. Харчовий (трофічний) ланцюг — взаємини між організмами під час
перенесення енергії їжі від її джерела (зеленої рослини) через низку
організмів, що відбувається шляхом поїдання одних організмів іншими з більш
високих трофічних рівнів. У ланцюзі харчування кожен вид займає певну ланку.
Зв’язки між видами в харчовому ланцюзі називаються трофічними. Під час
перенесення енергії від ланки до ланки харчового ланцюга переважна її частина
(80-90 %) губиться під час виділення теплоти. Кожен ланцюг живлення складається
з певної кількості видів, тобто окремих ланок. При цьому кожен з цих видів
займатиме в ланцюзі живлення певне положення, або трофічний рівень. На початку
ланцюгів живлення, як правило, перебувають продуценти, тобто автотрофні
організми. А трофічний рівень консументів (гетеротрофних організмів) визначають
тією кількістю ланок, через яку вони дістають енергію від продуцентів.
Так, рослиноїдні тварини займають
трофічний рівень, наступний за продуцентами. Тому їх називають консументами І
порядку.
Далі
йде рівень хижаків, які живляться рослиноїдними видами (консументи II порядку)
тощо. Якщо консументи споживають різні види їжі, то в різних ланцюгах живлення
вони можуть займати різні трофічні рівні.
Частина біомаси відмерлих продуцентів
(наприклад, листяний опад), яка до цього не була спожита консументами, а також
рештки чи продукти життєдіяльності самих консументів (наприклад, трупи,
екскременти тварин), є кормовою базою редуцентів. Редуценти дістають необхідну
їм енергію, розкладаючи органічні сполуки до неорганічних. Наприкінці ланцюга
живлення енергія, яка зберігається в мертвій органіці, остаточно розсіюється у
вигляді тепла під час руйнування її редуцентами.
Мал.. Трофічні зв'язки в простих
харчових ланцюгах
Енергія в біогеоценозах ніби поділяється
на два потоки: один починається з живих організмів — продуцентів, другий — від
мертвої органіки. Унаслідок цього в біогеоценозах формуються два типи ланцюгів
живлення: пасовищного (ланцюги виїдання) і детритного (детрит (від лат.
детритус — подрібнений) — подрібнені рештки організмів) (ланцюги розкладання).
Ланцюги живлення пасовищного типу
починаються з продуцентів і включають послідовно ланки консументів I, II та
інших порядків і завершуються редуцентами. Ланцюги живлення детритного типу
починаються зі споживачів мертвої органіки, далі ведуть до видів, які ними
живляться, і завершуються також редуцентами.
У будь-якому біогеоценозі різні ланцюги
живлення не існують окремо один від одного, а переплітаються між собою. Це
відбувається тому, що організми певного виду можуть бути ланками різних
ланцюгів живлення. Наприклад, особини одного виду птахів можуть споживати як
рослиноїдні (консументи II порядку), так і хижі види комах (консументи III
порядку) тощо. Переплітаючись, різні ланцюги живлення формують трофічну сітку
біогеоценозу.
Узагальнення і систематизація
знань
Складіть схему ланцюгів живлення
для груп організмів:
1. Попелиці, рослини, хижі птахи, дрібні
комахоїдні птахи.
2. Хижаки, личинки мух, коров’ячий послід,
комахоїдні птахи.
3. Вовки, лисиці, зайці, рослини.
4. Дощові черви, рослинний перегній, кроти.
5.Планктон,синій кит,бурі водорості,акула, поліпи,
медузи,морський окунь,одноклітинні
водорості,сак-самітник,анчоус,афаліна,ставрида,зелені
водорості,бактерії-сапротрофи.
Домашнє завдання.
1. Опрацювати матеріал параграфа 49.
2.Користуючись матеріалами (подані певні види
організмів) скласти сітку живлення.
1.Трава, заєць, сапротрофні
гриби, ягідний чагарник, вовк, жук-гнойовик, рослиноїдні комахи, павук, горобець,
яструб.
2.Рись, вовк, заєць, лисиця,
жаба, шуліка, синиця, павук, дощовий черв, вуж, їжак, яструб, метелик, мухи, вільноживучі
кліщі, трава.
3.Сапротрофні бактерії,
хемосинтезуючі бактерії, амеба звичайна, гриби-сапротрофи, стьожкові черви, травневий
хрущ, заєць, вовк, стриж, вищі рослини, амеба дизентерійна.
27.04.2020
Тема: Структура екосистем та їх властивості.
Мета: розширити знання про екосистеми,
ознайомитися з різноманітністю природних та штучних екосистем; розкрити роль
агроценозів у практичній діяльності людини,
Основні поняття та
терміни: екосистема,
продуценти, консументи, редуценти.
Інформаційне повідомлення
ЕКОСИСТЕМА - це сукупність популяцій різних видів
і неживих компонентів середовища, пов'язаних між собою колообігом речовин та
енергії.
Прикладами екосистем є широколистий чи сосновий ліс, природне
озеро чи штучний ставок, болото. Їхні межі не завжди є чіткими і розміри
бувають різними, але загальна структура та внутрішні зв'язки завжди подібні.
У цих екосистемах виділяють
дві складових частини - неживий компонент
і живий компонент.
Основною умовою їхнього
існування є колообіг речовин та енергії, які пов'язують між собою неживі
компоненти середовища та живі організми.
Так, в екосистемі коралового рифу живу частину
представляють бактерії, водорості, молюски, коралові поліпи, риби тощо, а
неживу - чинники середовища, якими є вода, повітря, пісок, галька, тепло,
світло та ін. Водорості акумулюють енергію світла й нарощують свою масу,
тварини живляться рослинами, рештки рослин і тварин споживають бактерії. Ці
дрібні істоти в процесі свого існування здійснюють не помітну нам, але дуже
важливу для життя екосистем діяльність: вони перетворюють органічні рештки в
мінеральні сполуки, які можуть використовувати рослини.
Природні екосистеми характеризуються стійкістю
і цілісністю.
Стійкість підтримується завдяки відтворенню кожного з її компонентів.
Цілісність забезпечується в процесі міжвидової взаємодії під дією
зовнішнього середовища.
Узагальнення та систематизація знань.
Заповніть таблицю «Способи живлення гетеротрофів»
Способи
живлення
|
Чим живляться
|
Приклади
|
Сапротрофи
|
||
Паразити
|
||
Хижаки
|
||
Фітофаги
|
||
Поліфаги
|
||
Літотрофи
|
Домашнє завдання.
Вивчити параграф 48, завдання після параграфа
21.04.2020
Контрольна робота з теми «Еволюція
органічного світу»
І варіант.
Початковий
рівень (3 бали)
Виберіть одну правильну відповідь
1.
Виберіть гомологічні
органи:
а) крила кажанів та крила комах;
б) додаткові корені картоплі та ризоїди
зозулиного льону; в) зябра річкового рака та річкового
окуня; 
г) крила кажанів та плавці
китів.
2. Назвіть форму природного добору, яка сприяє зміні норми реакції організмів
у певному напрямку:
а) рушійний; в) розвиваючий; 
б) стабілізуючий; г) штучний.
3. Виберіть
ознаки, притаманні макроеволюційним процесам:
а) відбуваються за тривалі історичні
проміжки часу, недоступні для безпосереднього спостереження;
б) сприяють виникненню нових видів;
в) джерело мінливості – модифікації; 
г) відбуваються всередині популяції;
д)
сприяють виникненню нових видів.
4. Зазначте, як називають
здатність до наслідування добре захищених організмів погано захищеними:
а) дивергенція; б) атавізм;
в) конвергенція; г) мімікрія.
5. Укажіть елементарну одиницю еволюції:
а) популяція; б) сорт рослин; в) вид; г) порода тварин.
6. Назвіть приклад ідіоадаптації:
а) виникнення квітки; 
б) утворення ластів у ластоногих; в) поява щелеп у хребетних тварин; 
г) зникнення кишечнику у стьожкових червів.
Середній
рівень (3 бали)
Установіть послідовність етапів
7.
Визначте послідовність основних
подій розвитку життя на Землі:
А виникнення багатоклітинних
рослин;
Б поява процесу фотосинтезу;;
В панування насінних
папоротей;
Г диференціація
тканин, органів рослин;
Д утворення квітки та плодів у
квіткових рослин.
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
Установіть відповідність
8. Визначте ознаки організмів, які є прикладами
ароморфозів, ідіоадаптацій, загальної дегенерації, атавізмів та рудиментів у
тварин:
А
|
Б
|
В
|
Г
|
|
1
|
||||
2
|
||||
3
|
||||
4
|
1 ароморфоз
2 ідіоадаптація
3 загальна дегенерація
А чотирикамерне серце у
птахів
Б
дзижчальця у мух
В відсутність кишечнику у стьожкових червів
Г поява недорозвинених кінцівок у безногої ящірки
веретільниці
Виберіть декілька
правильних відповідей
9. Виберіть твердження, які входять до основних
положень синтетичної теорії еволюції:
б) еволюція має направлений характер;
в) матеріалом для еволюції є мутації;
г) еволюція є оборотним процесом.
Популяція – це
_____________________________________________________
Біологічна еволюція – це
____________________________________________
Дрейф генів – це ___________________________________________________
Достатній рівень (3 бали)
Установіть відповідність
11. Установіть відповідність між термінами та поняттями:
А
|
Б
|
В
|
Г
|
Д
|
Е
|
Є
|
Ж
|
З
|
И
|
|
1
|
||||||||||
2
|
||||||||||
3
|
||||||||||
4
|
||||||||||
5
|
||||||||||
6
|
||||||||||
7
|
||||||||||
8
|
||||||||||
9
|
||||||||||
10
|
1 популяція
2 ізоляція
3 дрейф генів
4 хвилі життя
5 природний добір
6 мутації
7 генофонд
8 панміксія
9 фенотип
10 спадкова мінливість
А
коливання чисельності як елементарний чинник еволюції
Б форма
мінливості, що є основою природного добору
В вільне випадкове
схрещування особин популяції
Г елементарний еволюційний
матеріал
Д елементарна одиниця
еволюції
Е сукупність ознак як результат
взаємодії генотипу з довкіллям
Є перешкоди у вільному схрещуванні особин
як чинник еволюції
Ж
сукупність алельних генів особин популяції
З
випадкові зміни частоти зустрічальності алелей
И вибіркове виживання більш
пристосованих особин
Завдання з вибором трьох
правильних відповідей із трьох груп запропонованих варіантів відповідей
12. Визначте характерні
ознаки основних шляхів еволюції.
Виберіть по одному
правильному варіанту відповідей із кожного стовпчика
А Ароморфози
|
Б Ідіоадаптація
|
В Загальна дегенерація
|
1 підвищення рівня організації організмів,
які дають можливість засвоювати нові середо-вища мешкання
|
1 спрощення організації в організмів, які перейшли до
сидячого, малорухли-вого чи паразитичного способу життя
|
1 зміни організмів, які не зачіпають рівня їхньої
організації та слугують пристосуванням до кон-кретних умов мешкання
|
2 зміни організмів,
які не зачіпають рівня їхньої організації та слугують пристосуван-ням до
конкретних умов мешкання
|
2 підвищення рівня організації організмів,
які дають можливість зас-воювати нові середовища мешкання
|
2 спрощення організації
в організмів, які перейш-ли до сидячого, мало-рухливого чи паразитич-ного
способу життя
|
3 спрощення
організації в організмів, які пе-рейшли до сидячого, малорухливого чи
пара-зитичного способу життя
|
3 зміни організмів, які не зачіпають рівня їхньої
організації та слугують пристосуванням до кон-кретних умов мешкання
|
3 підвищення
рівня організації організмів, які дають можливість засвоювати нові
середо-вища мешкання
|
А
|
Б
|
В
|
Високий
рівень (3 бали)
Дайте відповідь на одне
із запропонованих запитань
13. Яке значення мав процес
горизонтального перенесення генів для еволюції різних груп організмів?
14. В
чому сутність найпоширеніших гіпотез походження життя на Землі?
15. Чим різняться і що є
спільного між різними видами природного добору?
Немає коментарів:
Дописати коментар