11 КЛАС.

11.01.2021

Тема: Екологічні закони.

Мета: продовжити формувати поняття про взаємозв'язки біосистем із чинниками довкілля; з’ясувати механізм дії екологічних чинників, їхню взаємокомпенсацію.

Вивчення нового матеріалу.

Перегляньте відео «Екологічні закон.

https://www.youtube.com/watch?v=EruKVujmsec

 https://naurok.com.ua/prezentaciya-ekologichni-zakoni-11-klas-biologiya-r-shatalov-142989.html

Закріплення вивченого матеріалу.

1. Чи може надлишок елементів у ґрунті негативно вплинути на ріст пшениці? Із якої екологічної закономірності це випливає?

2.Розподіліть літери аргументів, що обґрунтовують правило екологічної індивідуальності, залежно від їх типу:

Ø  А екологічна ніша кожного виду є унікальною

Ø  Б спадковий матеріал організмів одного виду є надзвичайно подібним

Ø  В кожна адаптація є засобом підвищення еволюційного успіху лише в даних умовах

Ø  Г генофонд одного виду є відмінним від генофонду іншого

Ø  Д кожен біологічний вид відрізняється від іншого набором критеріїв виду

Ø  Е при виникненні нового виду відбувається розходження ознак відносно предкового виду

Ø  Є наявні у виду адаптації визначаються реалізацією спадкової інформації

Ø  Ж нові умови потребують формування нових адаптацій.

 

Еволюційні	Генетичні	Екологічні

Домашнє завдання.

1. Опрацювати параграф 14.

2. Виконати завдання на стр.95.

3. Скласти для дітей літературний твір або візуальну історію, яка буде ілюструвати екологічні закони.

 Виконані завдання надсилати на електронадресу: svitlananepokrita123@gmail.com

27.11.2020

ТЕМА: складові здорового способу життя: раціональне харчування,рухова активність, особиста і побутова гігієна, відпочинок.

МЕТА: узагальнити знання щодо особистої відповідальності за своє життя і здоров’я, формувати розуміння необхідності дотримання складових здорового способу життя та вміння само оцінювати стан власного здоров’я.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ: раціональне харчування, рухова активність, гіподинамія, особиста гігієна.

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ. (Відкриті тести, виконати в зошитах).

1. У наш час, попри величезні успіхи медицини та поліпшення умов життя кількість хворих неухиль …., а тривалість життя….

2. Зменшення фізичного навантаження і збільшення нервово-емоційного напруження, погіршення екологічних умов призводить до порушення регуляції….організму.

3. Здоров’я не існує само по собі, воно не дається на все життя, не є постійним і незмінним, а потребує ….

4. Здоров’я – це стан …., психічного та ….. благополуччя, високої працездатності і соціальної …. людини.

5.Якщо людина не хворіє на простуди та інфекційні хвороби, це свідчить про те, що захисні сили організму в порядку і людина …..

6. Здоровий організм здатний пристосовуватися до дії …. негативних ….

7. Хвороба – це порушення нормальної життєдіяльності організму, в результаті чого знижуються його …. Можливості.

8. Відомо, що здоров’я людини на 50% залежить від способу її життя…..

9. Неосвіченість скорочує наше…

10. Застосування знань, здобутих науковцями, допомагає людині пізнати себе, запобігти….

      Із переліку факторів виберіть ті, що зміцнюють здоров’я людини, і запишіть їх у лівому стовпчику. У правому стовпчику запишіть фактори, що послаблюють здоров’я людини.

1. Раціональне харчування.

2. Гіподинамія.

3.Хімічне, фізичне та біологічне забруднення довкілля.

4. Рухова активність.

5. Дотримання правильного режиму дня, праці, відпочинку, сну.

6. Переохолодження і перегрівання організму.

7. Опромінення.

8. Травми та інфекції.

9. Відмова від шкідливих звичок.

10. Медичний контроль, а не самолікування.

11. Неправильне харчування.

12. Дотримання правил особистої гігієни.

13. Загартування організму.

14.Вживання алкоголю,наркотиків, паління.

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ МАТЕРІАЛУ. (виконати в зошитах)

      Із переліку правил гігієни виберіть окремо ті, що стосуються особистої гігієни , й окремо ті, що стосуються побутової гігієни.

      Правила гігієни: часто провітрювати приміщення; видаляти із приміщення пил, протираючи предмети, підлогу вологою ганчіркою; умивати обличчя вранці; мити руки в міру їх забруднення; їсти тільки вимиті овочі та фрукти; при спілкуванні з хворим надягати на обличчя марлеву пов’язку; у період епідемій не відвідувати багатолюдні місця; не пити сиру воду з неперевіреного джерела; не користуватися особистими предметами і посудом хворого; не вживати продукти, термін придатності яких минув; перед їжею мити руки з милом.

      Скориставшись наведеними словами й словосполученнями, опишіть місто майбутнього, у якому мінімізовано негативні впливи на здоров’я.

      Велосипеди, джерело енергії, електромобілі, парки, промисловість, система водопостачання, фільтри,щільність населення.

 

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

1. Опрацювати параграфи 33,34.

2. Підготувати презентації, повідомлення, буклети, брошури на тему

    - Поняття про кохання як біосоціальне явище. Біосоціальна основа створення сім’ї.

    - Секс і зараження СНІДом.

13.11. Біологічні ритми.

Базові поняття й терміни:  добові ритми, сезонні ритми, багаторічні ритми, припливно-відпливні ритми, фотоперіодизм.

Актуалізація опорних знань . Біологічний диктант.(виконати в зошиті)

1.     Наука про взаємозв’язок між організмами, їх угрупуваннями та середовищем існування?

2.     Хто з вчених запропонував термін «екологія»?

3.     Як називається напрям екології, який розглядає вплив екологічних факторів на окремий організм?

4.     Як називаються компоненти середовища існування,  які впливають на живі організми та їхні угрупування?

5.     Компоненти і властивості неживої природи, які прямо чи опосередковано впливають на організм чи угрупування?

6.     Як називаються різні форми взаємодії між особинами в популяціях і угрупуваннях?

7.     Пристосування організмів до умов середовища існування називається…

8.     Як називається територія розселення виду?

9.     Сукупність умов, в яких мешкають особини, популяції й угрупування організмів різних видів, це…

10.                        Яке середовище найрізноманітніше за своїми умовами?

11.                        Як називаються організми, що мешкають у водоймах?

12.                        Як називаються форми співіснування організмів?

13.                        Як називається тип взаємодії між організмами, за яких один із них тривалий час використовує іншого як джерело живлення і середовища існування?

14.                        Як називається тип  співіснування організмів різних видів,  від якого вони дістають взаємну користь?

Кожна правильна відповідь 0,5 бала.

Встановити відповідність між симбіозом та типом взаємозв’язків.

А. Коменсалізм                                  1. Головня (гриб) пшениці

Б. Мутуалізм                                   2. Актинія, що живе на черепашці рака-

                                                                 самітника

В. Паразитизм                                 3. Оселення орхідей на поверхні дерев

 

Мотивація навчально-пізнавальної діяльності.

     Одна з фундаментальних властивостей живої  природи - циклічність більшості  процесів,  що відбуваються в ній.  Усе життя  на Землі,  від клітини  до  біосфери,  підвладне певним ритмам.

Ритмічність - це фундаментальна властивість усіх живих організмів, така ж важлива, як спадковість, мінливість, зростання, розвиток.  Всесвітнє буття здійснюється ритмічно. Різні організми по-різному адаптуються до цих умов.

 Вивчення нової теми.

Біологічні ритми. Зовнішні та внутрішні ритми у природі.

       Життєдіяльність живих організмів носить ритмічний характер. Ритми, що існують у природі, можна поділити на зовнішні та внутрішні.

-         Спробуйте навести приклади ритмів.

-         Як ви думаєте, з чим пов’язані зовнішні ритми?

Зовнішні ритми пов’язані з циклічними змінами в навколишньому середовищі. Обертання Землі навколо своєї осі та Сонця, Місяця навколо Землі спричинює морські припливи та відпливи, зміни температури, дня і ночі, вологості.

-         А внутрішні?

Внутрішні ритми обумовлені життєдіяльністю організмів. Сезонна періодичність найбільш виражена в північних, помірних широтах, де спостерігається добре виражена зміна сезонів, і майже не виражена у тропіках. Існування періодичних змін зумовлює виникнення адаптивних біологічних ритмів у живих істот.

2.Адаптивні біологічні ритми біологічних систем різного рівня організації.

      Одним із важливих екологічних чинників є час. Часову залежність має ритмічність поведінки. Здатність усіх організмів відчувати час називають біологічним годинником. (термін)

  Як розквітають квіти https://www.youtube.com/watch?v=QbFVrDd8ePU

Адаптивні біологічні ритми

Біологічні ритми	Характеристика біологічних ритмів
Добові	Унаслідок обертання землі навколо своєї осі двічі на добу змінюється освітленість, що зумовлює коливання температури, вологості та інших абіотичних факторів, які впливають на активність організмів. Зокрема сонячне світло визначає періодичність фотосинтезу, випаровування води рослинами, час відкривання і закривання квіток. Зміна дня і ночі також впливає на процеси життєдіяльності тварин: рухову активність, обмін речовин та ін.
Припливно-відпливні	Зумовлені обертанням Місяця навколо Землі. Найчіткіше вони простежуються у мешканців припливно-відпливної зони. Протягом місячної доби (24 години 50 хвилин) відбувається по два припливи і відпливи, що спонукає організми пристосовуватися до таких періодичних змін умов існування. Під час відпливів мешканці припливно-відпливної зони закривають свої черепашки (молюски), будиночки (вусоногі раки, деякі багатощетинкові черви), закопуються у пісок. З ритмом припливів і відпливів пов’язане й розмноження деяких мешканців цієї зони.
Сезонні	Пов’язані з обертанням Землі навколо Сонця, що зумовлює річні цикли змін кліматичних умов. З певною порою року в організмів пов’язані періоди розмноження, розвитку. Стан зимового покою: у тварин, зокрема линяння, міграції, сплячка, а в листопадних рослин – щорічна зміна листя. Сезонні ритми впливають не лише на процеси життєдіяльності організмів, а й на їхню будову. Наприклад, у дафній і попелиць протягом року в особин різних поколінь закономірно змінюються розміри тіла й особливості будови певних його частин.
Багаторічні	Це цикли, пов’язані з неперіодичними змінами сонячної активності протягом кількох років. Ці ритми виражені не так чітко, як сезонні. Прикладом багаторіч. циклів є масоверозмноження  перелітної сарани й деяких інших тварин.

 

 Закріплення знань, умінь та навиків учнів. Установіть відповідність між біологічним явищем і типом біологічних ритмів.

Біологічні явища                                                                   Типи біологічних ритмів

А. листопад у рослин                                                               1. сезонні

Б. відкривання і закривання продихів у рослин                    2. добові

В. линяння у птахів                                                                  3.  припливно-відпливні

Г. відкривання і закривання черепашок,

мешкаючих в прибережній зоні

Д. сплячка бурих ведмедів

Є. переліти птахів

Е. відкривання і закривання квіток у рослин

Ж. міграція лососевих риб не нерест

Домашнє завдання.

Опрацювати параграф 11  підручника, завдання на стр.77

 Виконані завдання надсилати на електронну адресу: svitlananepokrita123@gmail.com

 

	Тема: Симбіоз та його форми.
Мета: Cформувати поняття про симбіоз; охарактеризувати основні його форми; з’ясувати суть сучасних наукових уявлень про симбіоз та його роль в еволюції. Виховувати бережливе ставлення до живих організмів планети як основної складової частини біосфери.
Розвивати вміння логічно мислити, спостерігати, співставляти, досліджувати та робити висновки і узагальнення.
	Основні терміни і поняття: симбіоз, мутуалізм, коменсалізм, паразитизм.

                              д уроку:

Епіграф до уроку:

Все існуюче в природі, тією чи іншою мірою, є симбіозом.

О. Марков

 Актуалізація опорних знань

1.                 Що таке терморегуляція?

2.                 Які існують способи терморегуляції?

3.                 Що таке гомойотермія?

4.                 Наведіть приклади пойкілотермії.

Мотивація навчальної діяльності

Біологія + Медицина. Чайний грБатьківщиною чайного гриба вважають Цейлон, звідки він потрапив до Індії, а потім до Китаю. В Китаї його називали еліксиром здоров'я та безсмертя. Про східне походження чайного гриба свідчить і інша його назва - комбуча. Сучасна медицина визнає корисні властивості чайного гриба і рекомендує вживання його настою для профілактики деяких захворювань. Які організми утворюють чайний гриб? Яке значення різних форм симбіозу для біорізноманіття?

  Вивчення нового матеріалу

Генріх Антон Де Барі (1831-1888) - німецький ботанік і мікробіолог, один із засновників мікології. Учений дослідив життєві цикли багатьох видів грибів, відкрив запліднення у грибів, створив першу філогенетичну класифікацію грибів. Увів у науку в 1879 р. поняття «симбіоз» і «мутуалізм» (на прикладі лишайників). А. де Барі вказував, що «серед багатьох чинників взаємовпливи організмів різних видів мають особливе значення».

У чому суть сучасних наукових уявлень про симбіоз?

Згідно з усталеними уявленнями під симбіозом (від грец. симбіозис - співжиття) розуміють явище закономірного співжиття організмів різних систематичних груп. У сучасній екології поняття симбіозу поглиблюється й розширюється. Симбіотичними можуть бути відносини неклітинних форм життя з клітинними організмами, неспоріднених клітин у межах організму, між організмами одного виду, між організмами різних видів у межах екосистеми тощо. Симбіотичні взаємність і кооперація настільки поширені в живій природі, що розглядаються як один із законів життя. Через те в екології симбіоз вивчають не лише в екологічному аспекті, а й у біохімічному, популяційному, еволюційному та ін.

Прояви симбіозу можна відшукати на усіх рівнях життя, в усіх групах організмів. Так, під час утворення бактеріоризи у бульбочках бобових з'являється червоний ферумовмісний білок - леггемоглобін. Молекули цього глікопротеїну складаються з гему, що синтезується бактеріями, та глобіну, утвореного клітинами рослини. Класичним прикладом симбіозу на організмовому рівні є лишайники. Прояви симбіозу на біогеоценозному рівні пов'язують з екосистемами коралових рифів, які можуть існувати лише завдяки взаємовигідному співіснуванню коралових поліпів з одноклітинними водоростями - зооксантелами. Основою екосистем чорних курців також є симбіотичні відносини вестиментифер із хемотрофними бактеріями.

Вестиментифери - симбіотичні організми гідротермальних екосистем

Симбіоз - це особлива стратегія адаптацій живого до середовища існування, що досягається через об'єднання різних організмів для поліпшення живлення, дихання, розмноження, поширення, оселення, побудови гнізд чи схованок, захисту від ворогів тощо. Адаптивна цінність симбіозу визначається тим, що співіснування біосистем підвищує загальну адаптованість до середовища існування завдяки використанню особливостей, що вже існували до цього. Окремий організм не володіє комплексом найкращих адаптацій до всіх екологічних чинників. Наприклад, квіткові рослини завдяки фотосинтезу забезпечують ефективне автотрофне живлення, але не здатні до локомоції, тому не можуть поширювати насіння на великі відстані.

Симбіоз розглядають як багатокомпонентну систему, в якій є один домінантний симбіонт і декілька асоціативних. Наприклад, лишайники окрім гриба та одноклітинних зелених водоростей містять ще ціанобактерії, які здійснюють азотофіксацію. А фотосимбіотична система «азола - анабена» містить водну папороть азолу папоротеподібну (Azolla filiculoides), ціанобактерії виду анабена папоротникова (Anabaena azollae) та бактерії роду артробактер.

Розвиваються уявлення й про те, що симбіоз є надорганізмовою системою, в якій можуть відбуватися переходи від однієї форми симбіозу до іншої. Наприклад, бульбочкові бактерії з мутуалістичних можуть перетворюватися на паразитичні. У деяких випадках організми, що традиційно належать до коменсалів, можуть стати патогенними. Прикладом є кишкова паличка (Escherichia coli), яка живе в кишечнику людини як коменсал, але за певних умов стає паразитом.Симбіоз сприяє збільшенню біорізноманіття, оскільки внаслідок тісного взаємозв'язку може формуватися новий організм з новими властивосми (наприклад, ліхенізовані гри). Інколи завдяки симбіотичним відносинам життя організмів стає можливим в умовах, що є непридатними для самостійного існування (наприклад, вестиментифери).

Отже, СИМБІОЗ у сучасному розумінні є не лише способом організації взаємовідносин, а й стратегією кооперативної адаптації неспоріднених біосистем у стабільну симбіотичну систему з наявними стійкими обов'язковими зв'язками.

 

Які основні форми симбіозу?

Сучасні дослідження розкрили надзвичайно різноманітний характер симбіотичних відносин: мутуалістичні взаємовигідні й паразитичні зі шкідливим впливом, обов'язкові облігатні (виникає залежність між симбіонтами, поза якою самостійне існування неможливе) й необов'язкові факультативні (кожний із симбіонтів за відсутності іншого може жити самостійно), контактні й дистантні, внутрішні ендосимбіотичні (у клітинах або всередині організмів) і зовнішні ектосимбіотичні (на поверхні тіла організмів).

Мутуалізм - форма симбіозу, за якої співіснування є корисним та обов'язковим для обох симбіонтів. Класичним прикладом є відносини раків-самітників з актиніями. Рак перебуває під захистом жалких клітин актинії, а його активність допомагає актинії добувати їжу. Ілюстрацією мутуалізму також є бактеріориза між азотофіксуючими актинобактеріями й коренями вільхи, мікориза орхідей з грибами, співіснування термітів, джгутикових і бактерій, квіткових рослин з комахами-запилювачами, взаємозв'язок між саламандрою амбістомою плямистою і зеленою водорістю яйцелюбою амбістомовою та ін.

Коменсалізм - форма симбіозу, за якої один із симбіонтів отримує користь від сумісного існування, не завдаючи шкоди іншому. Ця форма симбіозу об'єднує взаємодії, під час яких коменсал може отримувати від організму-хазяїна не тільки їжу (акули й рибки-лоцмани), а й захист від ворогів (риби-клоуни й актинії), домівку (птахи-дуплогніздники й старі дерева), використовувати його як транспортний засіб (риби-прилипали й черепахи) або опору (епіфітні папороті й дерева). Коменсалізм може проявлятися у формах квартиранства (наприклад, відкладання гірчаком ікри в черепашку беззубки річкової) або нахлібництва (наприклад, жуки, які живуть у мурашнику і виманюють їжу в мурашПаразитизм - форма симбіозу, за якої один з симбіонтів отримує користь від сумісного існування і завдає шкоди іншому. Наприклад, фітофтора на картоплі, людська аскарида в тонкому кишечнику людини.

Отже, основними формами симбіозу є мутуалізм, коменсалізм і паразитизм.

Яка роль симбіозу в еволюції?

Симбіоз - це не лише тип відносин між організмами і стратегія адаптацій, а й важливий магістральний шлях біологічної еволюції. Тривале співіснування простих клітин або організмів привело до виникнення складніших й адаптованіших біосистем. Так, завдяки ендосимбіозу первісних клітин з аеробними бактеріями й ціанобактеріями з'явилися еукаріотичні клітини. Завдяки первинному симбіозу ціанобактерій з еукаріотичними клітинами виникли глаукофітові й червоні водорості та зелені рослини, яких об'єднують у сучасній системі еукаріотів у групу Архепластиди. Вторинний симбіоз еукаріотичних клітин з одноклітинними зеленими вооростями привів до виникнення евгленозой. Вихід рослин на суходіл не зміг би відбутися, як стверджують науковці, без симбіозу рослин з грибами. Стрімке завоювання квітковими рослинами планети та їхнє надзвичайне розмаїття значною мірою зумовлено симбіозом з комахами. Приваблюючи комах нектаром і використовуючи їх як запилювачів, квіткові рослини різко збільшили ефективність запилення, а кооперація з квітковими сформувала в процесі коеволюції метеликів, бджіл, джмелів і т. д.

Отже, симбіоз є магістральним шляхом прогресивної еволюції органічного світу та збільшення біорізноманіття планети.

 Узагальнення та систематизація знань

Заповнення разом таблиці. Форми симбіозу

Використайте умовні позначення («+» - користь для організмів, «-» - шкода для організмів; «0» - ні користі, ні шкоди) та визначте форму симбіозу в названих парах організмів:

А - мутуалізм: ...

Б - коменсалізм: ...

В - паразитизм: ...

Прояв симбіозу	Характер зв'язків
1. Інфузорії у шлунку жуйних
2. Орхідеї на гілках дерев
3. Джгутикові в кишечнику термітів
4. Гострики в кишечнику людини
5. Рак-самітник й актинії
6. Вусоногі раки на китах
7. Амеба кишкова в людини
8. Сажкові гриби на кукурудзі
9. Вірус сказу й лисиці

 

 Повідомлення домашнього завдання

Прочитати §9, завдання після параграфа. Скласти кросворд з ключовим словом «Симбіоз».

 

 25.05.2020, 27.05.2020

Тема.  Поняття про біологічну небезпеку, біологічний тероризм та біологічний захист. Біологічна безпека та основні напрямки її реалізації

Завдання:

1. Перегляньте  відеоурок за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=WZDH3hVnpIw

Біологічна безпека та основні напрямки її реалізації

1. Опрацюйте матеріал

       Сучасний стан взаємин людини й довкілля зумовлений частим нехтуванням законів розвитку природи. Натомість існування людства можливе лише за умови збереження безпечного середовища існування . У зв'язку з цим актуальним є розроблення концепції біологічної безпеки.

     Біологічна безпека. Концепція біологічної безпеки була розроблена в рамках Картахенського протоколу з біологічної безпеки: «Відповідно до принципу вжиття застережних заходів, відображеного в 15-му Принципі Ріо-де-Жанейрської декларації з довкілля і розвитку, мета цього Протоколу полягає в сприянні забезпеченню належного рівня захисту в галузі безпечної передачі, обробки і використання живих змінених організмів, отриманих у результаті використання сучасної біотехнології, які можуть мати несприятливий вплив на збереження і стале використання біологічного різноманіття, з урахуванням також ризиків для здоров'я людини та з приділенням особливої уваги транскордонному переміщенню». Реалії сьогодення вимагають від країн, зокрема України, розуміння поняття «біологічна безпека».

      Означення цього поняття містить Закон України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів». Закон визначає біологічну безпеку як «стан середовища життєдіяльності людини, при якому відсутній негативний вплив його чинників (біологічних, хімічних, фізичних) на біологічну структуру і функцію людської особи в теперішньому і майбутніх поколіннях, а також відсутній незворотній негативний вплив на біологічні об'єкти природного середовища (біосферу) та сільськогосподарські рослини і тварини».

      У результаті застосування сучасних біотехнологій у широкому спектрі людської діяльності (медицина, сільське господарство, харчова промисловість тощо) можуть виникати потенційні небезпеки для біологічних систем. Основою аналізу біологічної безпеки є напрацювання широкого кола наукових дисциплін (молекулярна біологія, генетика, селекція, агрономія, ентомологія, екологія тощо).

      Основні напрями реалізації біологічної безпеки в Україні. З метою посилення спроможності держави ефективно впроваджувати пріоритетні заходи для забезпечення біологічної безпеки та біологічного захисту на період до 2020 року було розроблено та схвалено «Концепцію Державної цільової програми біобезпеки та біологічного захисту на 2015-2020 роки».

      Реалізацію державної політики в галузі біологічної безпеки заплановано здійснити шляхом створення й ефективного функціонування національної системи біологічної безпеки та біологічного захисту, яка передбачатиме прогнозування, профілактику, ідентифікацію та протидію наявним загрозам біологічного походження, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, спричинених впливом небезпечних біологічних чинників навколишнього природного середовища.

      Для реалізації державної програми біобезпеки створено структури державної влади, які опікуються цими питаннями. В Україні це Державна служба з надзвичайних ситуацій. Підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі управління екологічною безпекою та екологічне виховання різних верст населення - основна передумова оптимального вирішення проблем екологічної безпеки.

Поняття про біологічну небезпеку, біологічний тероризм і біологічний захист  

Як вам уже відомо, на організми впливають поміж інших чинників і біотичні. Такий вплив зумовлений взаємодією між організмами й може бути небезпечним.

      Небезпека - поняття, що об'єднує процеси чи явища, здатні за певних умов погіршити або внеможливити функціонування та розвиток організму.

     Біологічна небезпека - потенційна небезпека для здоров'я людини, тварин або рослин унаслідок прямого впливу «інфекційного агенту» або непрямого впливу через руйнацію навколишнього середовища.

      Небезпеку для життя та здоров'я людини можуть становити як організми (бактерії, гриби, рослини, тварини), так і продукти їхньої життєдіяльності (соки, смоли, отрути, токсини, алкалоїди тощо). Наслідком біологічних небезпек є хвороби, травми різного ступеня тяжкості, зокрема й летальні випадки. Окремої уваги заслуговують віруси - мікроскопічні, неклітинні форми, які є внутрішньоклітинними паразитами та збудниками багатьох тяжких захворювань (віспа, грип, енцефаліт, кір, гепатит, СНІД тощо). Небезпечними збудниками інфекційних захворювань є бактерії. Спричинені ними інфекції можуть бути особливо небезпечними.

Характеристика дії отруйних речовин деяких видів на людину.

Назва організму	Група, до якої він належить	Вплив на організм людини
Блекота чорна	Рослини	Почервоніння обличчя та шиї, збуджений стан, судоми рук і ніг, галюцинації, слинотеча, а згодом сухість у роті
Поганка бліда	Гриби	Біль під грудьми, постійне блювання, згущення крові, судоми, летальні випадки
Тарантул	Тварини. Павукоподібні	Сильні больові відчуття, головний біль, слабкість, порушення свідомості, судоми, тахікардія, підвищення тиску, летальні випадки
Іксодові кліщі	Тварини. Павукоподібні	Укуси, почервоніння, свербіж, стан загального отруєння. Імовірність зараження енцефалітом
Бджола медоносна	Тварини. Комахи	Алергічні реакції, анафілактичний шок, запалення, больові відчуття, летальні випадки
Хвостокол звичайний	Тварини. Хрящові риби	Уколи, слабкість, можлива непритомність, діарея, судоми, порушення дихання, зниження тиску, летальні випадки
Гадюка звичайна	Тварини. Рептилії	Млявість, головний біль, нудота, блювання, запаморочення, зрідка - летальні випадки

    Біологічна небезпека може виникнути під час роботи в лабораторіях з потенційно небезпечними речовинами та організмами. Можна умовно виокремити чинники небезпеки для дослідника, для середовища і для суспільства загалом. Убезпечитися можна, використовуючи засоби індивідуального захисту (рукавички, окуляри, респіратори, захисні костюми - залежно від рівня небезпеки).

     Виокремлюють кілька рівнів небезпеки.

1. Потенційно небезпечні віруси та бактерії (наприклад кишкова паличка), які не викликають хвороб у здорової людини. Базові вимоги захисту - рукавички, захист обличчя.

2. Агенти, що являють помірну небезпеку для людини та середовища, - віруси гепатиту А, В, С, ВІЛ, золотистий стафілокок тощо. Робота з ними вимагає спеціального навчання персоналу, обмеженого доступу в лабораторії, підвищених вимог до стерилізації забруднених предметів.

3. Інфекційні агенти, що викликають смертельні захворювання, що легко поширюються повітрям, - збудник туберкульозу, віруси жовтої гарячки, лихоманки Західного Нілу тощо. Співробітники, окрім спеціального навчання, проходять відповідну імунізацію (за можливості), використовують захисний костюм, переміщення людей та обладнання в та з лабораторій суворо контролюють для запобігання дії чинників.

4. Особливо небезпечні агенти, що викликають хвороби, проти яких відсутні ефективні вакцини або способи лікування, - віруси Ебола, натуральної віспи тощо. Щодо них уживають ще суворіші заходи безпеки (максимальне багатоступеневе знезараження всього, що потенційно може вийти за межі лабораторії, включаючи відпрацьоване повітря. Лабораторії цього ж рівня працюють зі зразками, отриманими з позаземного простору

Базові рівні лабораторної безпеки також застосовують для роботи з ГМО, щоб запобігти неконтрольованому виходу зразків у природне середовище.

      Біологічний тероризм. Як вам відомо з інформаційних джерел, на жаль, у світі існують терористичні організації. Вони можуть застосовувати біологічні засоби ведення війни (використання патогенних бактерій, вірусів, грибів, токсинів тощо) проти населення з метою знищення максимальної кількості людей, худоби та посівів. Використання таких засобів (біологічної зброї) називають біологічним тероризмом.

     Фахівці вважають, що існує три основні способи застосування біологічної зброї. Перший спосіб - це зараження їжі або питної води, другий - інфікування переносників (комарі, блохи), які заражають населення і худобу. Третій - створення аерозольних хмар, які респіраторно заражають населення та здійснюють зараження місцевості.

      Біологічний захист. Випадки застосування біологічних засобів і переносників хвороб можна встановити, виявивши аерозольну хмару, залишки спеціальних контейнерів, велику кількість комах, кліщів і гризунів, не відомих для цієї місцевості. У такому разі треба використати засоби біологічного захисту.

      Біологічний захист - це комплекс заходів, скерованих на своєчасне виявлення та локалізацію чинників біологічного зараження, захист населення й територій.

Згідно з Кодексом Цивільного Захисту України біологічний захист передбачає виявлення осередку зараження та прогнозування масштабів його розвитку. Важливим є своєчасне використання колективних та індивідуальних засобів захисту, а за необхідності - запровадження карантинного режиму, знезаражування осередку ураження людей, тварин тощо. Також необхідним є дотримування протиепідемічного режиму населенням й підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності і господарювання.

Біоетичні проблеми сучасної медицини

       Біоетична проблема - складне теоретичне або практичне питання медицини або біології, що не має однозначного розв'язання, суперечить існуючим знанням і потребує розв'язування за допомогою наукових досліджень. Діапазон медичних технологій неймовірно розширився, зросла їхня роль у лікуванні різних захворювань. Трансплантація органів, тканин і стовбурових клітин, використання ембріональних тканин і клітин, генна терапія, штучна зміна статі, застосування трансгенних організмів з метою отримання харчових продуктів, клонування тварин і людини породжують чимало етичних суперечностей. Окрім того, серед проблемних питань на сучасному етапі розвитку біоетики виокремлюють: наукові дослідження на тваринах, генетичні технології й втручання в репродукцію людини, ставлення до смерті та сучасних технологій подовження життя, соціальну справедливість у медицині.

      Завданням біоетики є не лише визначення проблем, а й формування суспільноприйнятої загальної позиції щодо неоднозначних питань медицини.

Біоетика щодо дослідів з тваринами. Загальноприйнятим світовим стандартом, що дав змогу добути новий науковий досвід і значною мірою скоротити кількість використовуваних лабораторних тварин, є «Концепція трьох R» (англ. reduction, refinement and replacement) - скорочення, удосконалення та заміни відносно експериментування на лабораторних тваринах.

       Біоетика про статус людського ембріона. З позицій біоетики людський ембріон має право на життя з моменту запліднення. Це перше й основне право кожної людської істоти. Через те аборт - порушення основного права людини на життя.

Біоетика щодо репродуктивних технологій. Репродуктивні технології етично виправдано в разі безплідності, яка не піддається медикаментозному й хірургічному лікуванню, особливо у випадках імунологічної несумісності, нездоланних перешкод для злиття гамет.

       Біоетика щодо трансплантології. З огляду на існуючі біоетичні складнощі й протиріччя, що стосуються предмета трансплантології, ВООЗ розробила основні принципи трансплантації органів, сутність яких зводиться до такого. Органи і тканини можуть бути вилучені від трупа або живої людини лише за умови отримання згоди на це відповідно до чинного законодавства. Одним із важливих етичних моментів, що стосуються трансплантології, є суворе дотримання лікарської таємниці відносно джерела одержання донорських органів.

       Біоетика щодо клонування людини. Будь-яке втручання з метою створення людини, ідентичної до іншої людини, живої або мертвої, забороняється. У світі заборона клонування встановлюється в одній з трьох форм: формі прямої або непрямої повної заборони клонування людини; заборони виключно репродуктивного клонування людини; тимчасової заборони клонування людини.

      Біоетика щодо припинення життя невиліковно хворої людини (евтаназії). Людське життя є найвищою соціальною цінністю й має бути захищене до моменту його природного завершення. Враховуючи етичний бік евтаназії, вважаємо недоцільним її легалізацію, оскільки це порушуватиме фундаментальне право людини на життя.

Отже, біоетика відповідальна за аналіз біоетичних проблем та створення загальноприйнятих етичних норм, що ґрунтуються на повазі до людської гідності й дбайливому ставленні до середовища життя.

Узагальнення й систематизація вивченого матеріалу.

1.Поясніть сутність основних принципів біоетики (три на вибір)

Правило	Пояснення
Принцип «не нашкодь»
Принцип автономії
Принцип інформованої згоди
Принцип правдивості
Принцип конфіденційності
Принцип справедливості
Принцип людської гідності
Принцип «роби благо»

2.Дайте відповіді на питання

1.Перелічіть наукові дисципліни, що забезпечують вивчення питань біологічної безпеки.

2. Наведіть 3-4 приклади особистої стурбованості біологічною безпекою.

3. Схарактеризуйте основні напрями реалізації біологічної безпеки.

4. Дайте означення поняття біологічна безпека.

5. Дайте означення понять біологічна небезпека, біологічний тероризм, біологічний захист.

6. Перелічіть види біологічних небезпек.

7. Наведіть 3-4 приклади організмів поміж різних груп, що здатні негативно впливати на здоров'я та життя людини.

8. Оцініть ступінь небезпеки створення та застосування біологічної зброї.

Домашнє завдання

1. Опрацювати параграфи 46,47.

2. Розробити план дій на випадок біотерористичного нападу на заклад освіти.

18.05.2020

ТЕМА:  представлення проєктів на одну з вибраних тем :

- Клонування організмів;

- Нанотехнології в біології;

- Трансгенні організми: за і проти.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

Скласти кросворд або 12 тестових завдань формату А.
13.05.2020

Тема  уроку: сучасна біотехнологія та її основні напрямки .

Мета: сформувати знання про завдання та напрямки сучасної біотехнології; ознайомитися  з можливостями використання трансгенних організмів; акцентувати увагу на необхідності обережного ставлення до використання продуктів, що виробляються з ГМО.

 Основні поняття: біотехнологія, синтез генів, генна інженерія, клітинна інженерія, клон, генетично модифікований організм, трансгенний організм, генна терапія, химерні організми, клонування.

Епіграф  уроку:

«Будь які втручання людини в природу   мають різні наслідки, деякі з них непередбачувані» (Т. Хардін)

Актуалізація чуттєвого досвіду і опорних знань.

Вправа «Вірю. Не вірю»

1.   Селекція — це процес одомашнення тварин.

2.   Сорт  —  поняття, яке стосується рослин.

3.   Комплекс заходів, спрямованих на  перевірку відповідності властивостей тих чи інших порід або сортів умовам певної кліматичної зони, районування.

4.   Чиста лінія – це організми вирощені з однієї клітини.

5.   Масовий добір – це форма добору, яку потрібно застосовувати для отримання чистих ліній.

6.   У селекції мікроорганізмів зазвичай не застосовують методів  штучного мутагенезу.

7.   Генетика – це наука про спадковість організмів.

8.   ГМО – це генномодифіковані організми.

9.   Мутації – зміни генетичного матеріалу.

10. Мутації проявляються в фенотипі.

Інформаційне повідомлення.

ХХІ сторіччя визначено як сторіччя біології. Біологічні об’єкти представляють широкий простір для науковців. Жива природа має незчисленні запаси позитивних якостей, які можна використати на благо людства та самої природи. Екологічно чисті продукти не забруднюють навколишнє середовище, біотехнологічні засоби утворення енергії не отруюють світ,  вторинна переробка сировини дозволяє вичистити Землю від сміття. Про що йдеться? (про біотехнологію)

Одна із таких перспектив – біотехнологія. Багатьма науковцями світу ХХІ століття назване «золотим століттям» генетики та біотехнології.

Ми щодня маємо справи з біотехнологічними продуктами: дріжджовий хліб, пиво, вино, кефір, ліки тощо.

Біотехнологія – не просто наука, а й дуже велика й важлива сфера людської діяльності, яка має масу аспектів і визначає нині науково-технічний прогрес.

Прийом «Фантастична добавка»

Учені передбачають, що через 20 років ми зможемо легко відключати гени, які сприяють старінню та розвитку захворювань, наприклад, ген інсулінового рецептора, який відповідає за розростання жирових клітин. Будемо добавляти гени, які захистять від раку та хвороб серця – головних вбивць людства.

З’явиться можливість вирощувати нові органи зі стовбурових клітин, взятих із нашої власної шкіри. Нам стане посильно омолоджувати окремі органи, поступово замінюючи старіючі дефектні клітини новими, які містять нашу власну ДНК. Кожен рік буде відкривати для нас нові можливості омолоджування, і так, поступово, людство відкриє секрети довголіття.

Якими шляхами це можливо ми спробуємо це з'ясувати.

Напрямкам  біотехнології  присвячується сьогоднішній урок.

Основні напрямки біотехнології.

Сучасний стан біотехнології

Ò  З давніх часів відомі біотехнологічні процеси у практики людини. До них відносяться: випічка, виноробство, пивоваріння, приготування їжі, кисломолочних продуктів, тощо. Наші предки не знали про сутність процесів, що лежать в основі такої технології, але протягом тисяч років використанням методу проб і помилок, покращили їх.

Ò  Лише в 19 столітті було виявлено біологічну природу цих процесів через відкриття Л. Пастера . Його роботи сталі основою для розвитку галузей, в яких використовуються різні види мікроорганізмів. У першій половині ХХ століття були застосовані мікробіологічні процеси для промислового виробництва ацетону і бутанолу, антибіотиків, вітамінів, органічних кислот, білкових кормів.

Ò   Успіхи, які були досягнуті в другій половині 20 століття в галузі молекулярної біології, біохімії, цитологія та генетики, створили передумову для управління елементарними механізмами життєдіяльності клітини, що сприяло бурхливому розвитку біотехнологій.  Завдяки селекції високопродуктивних  штамів мікроорганізмів,ефективність біотехнологічних процесів збільшилася у десятки та сотні разів.

Напрямки  сучасної біотехнології

 

Генетична (генна)  інженерія                                    Клітинна інженерія

Генна інженерія.

Біотехнологія та генна інженерія - науки, що дивляться у майбутнє людства...

Одне з найбільш захопливих застосувань генетики – так  звана генна інженерія. Вона надає людству великі можливості, хоча може створювати й проблеми. Розвиток цієї галузі біології став можливим завдяки великим науковим досягненням другої половини XX століття.

   Разом з біотехнологією генна інженерія складає сьогодні важливу область економічної діяльності людини.  Це науки, які дивляться у майбутнє людства. Можливо, саме їм у майбутньому доведеться вирішувати одну з найглобальніших проблем людської цивілізації -  проблему подолання численних хвороб та протистояння соціальному лиху XXI століття – голоду.

Суть генної інженерії полягає в штучному створенні генів з конкретними необхідними для людини властивостями і введення його у відповідну клітину  – створення “штучної” бактерії.

Багато спеціалістів, що працюють в області нових методів розведення сільськогосподарських тварин, вважають, що вже в найближчий час генна інженерія, пов’язана з пересадкою генів, стане наймогутнішим методом отримання тварин з необхідними властивостями.

Ò  Засоби генної інженерії дозволяють виділяти необхідний ген и вводити його в нове генетичне оточення з метою утворення організму с новими запланованими ознаками.

Ò  Методи генної інженерії залишаються ще дуже складними та потребують багато коштів. Але вже сьогодні з їхній допомогою в промисловості добувають такі важливі медичні препарати, як інтерферон, гормони росту, інсулін та ін.

Ò  Селекція мікроорганізмів є важливішим напрямом в біотехнології.

Ò  Розвиток біоніки дозволяє ефективно застосовувати біологічні методи для розв'язання інженерних задач , використовувати досвіт живої природи в різних галузях техніки.

Застосування генної інженерії

1.      За допомогою генної інженерії виведена нова порода кішок.

2.      Стійкість до шкідників (ген ендотоксину, безпечний для людини, але небезпечний для комах) - замість пестицидів!

3.      Поліпшення якості харчових продуктів (багато рослин не містять деяких незамінних амінокислот (особливо лізину) і вітамінів; деякі речовини у нас не засвоюються (наприклад, рослинне залізо ні в якому вигляді у людини не засвоюється)). Одержаний рис, що володіє всіма цими якостями.

4.      GFP (green fluorescent protein) - дозволяє стежити за долею білка:

в клітині та в організмі.

5.      Ліки проти вірусів (наприклад, проти СНІДу!) На основі активації апоптозу вірусними протеазами.

6.      Генна терапія (гермінальних, соматична). Генна терапія – сукупність

методів генної інженерії і медицини,спрямовані на лікування паталогій генетичного апарату людини.

- це хірургія генів. Суть: в деякі клітини хворого вводять за допомогою вірусів ті гени, які в нього уражені, наприклад, спадкова хвороба важкий комбінований імунодіфецит (це не ВІЛ) виникає внаслідок мутації генів лікується методом генної терапії.  

7.      одержання трансгенних організмів – організмів, що містять гени, чужорідні для даного виду організмів. Тобто, одним організмам пересаджують гени від інших організмів. Так створюються ГМО (генетично модифіковані організми) – живі організми, змінені завдяки генно-інженерним маніпуляціям.

Чому виникла потреба у створенні генетично модифікованих культур?

Те, що трансгенні організми є важливими для вивчення фундаментальних законів життя, - це зрозуміло. Але, здавалося б, до тих пір,  поки ці закони недостатньо вивчені, навіщо так ризикувати й навіщо впроваджувати генетично модифіковані організми в такі прямо пов’язані з людиною області, як медицина та сільське господарство?

Якщо  у світі народжуваність збереже свої теперішні темпи, то через кілька десятків років населення земної кулі збільшиться на кілька мільярдів. Проблема голоду постане перед  людством у глобальному масштабі.

І попередити цю ситуацію  покликане створення ГМО-культур.

Які ГМО-культури використовуються людиною?

Ò  Сьогодні у 120 видів рослин існують трансгенні форми.

Ò  Дозволено використання  трансгенної сої, кукурудзи, бавовника, рапсу, картоплі, томатів, буряків, гарбуза, тютюну, льону.

Ò  Закінчуються досліди по впровадженню трансгенних рису та пшениці.

Ò  Трансгенними сортами картоплі, стійкими проти колорадського жука, є сорти Атлантик і Новий лист.

Ò  Вирощують також трансгенні сорти помідорів – Жираф і Шедевр-1 і 2, виведені українським вченим Рудасом. У генотип помідора введено ген, який зумовлює поступове дозрівання плодів.

Де ГМО-культури впроваджено в господарську діяльність людини?

Ò  Сьогодні в багатьох країнах, в тому числі й розвинутих,  широко використовуються культури, які мають в своєму хромосомному наборі чужорідні гени.

Ò  Трансгенні рослини вирощуються в одинадцяти країнах світу – США,  Китаї, Аргентині, Канаді, Австралії, Мексиці, Іспанії, Франції, Південній Африці, Португалії та Румунії.

Ò  Лідером за площами, засіяними ГМ- культурами, є США. В цій країні вирощується і використовується 66% всіх трансгенних культур.

Ò  За нею йдуть Аргентина, Канада, Бразилія і Китай. На ці п’ять країн припадає 99% загальної площі вирощування генетично модифікованих рослин.

Генетично модифіковані культури в Україні.

Ò  В 1999 році Україна спробувала впровадити деякі трансгенні культури, але на даний момент промислового використання цих культур немає.

Ò  Підприємці і уряд  України намагаються, щоб такі культури, як трансгенна картопля сортів Атлантик, Новий лист, генетично модифікована кукурудза корпорації “ Монсарто” не потрапили на ринок України.

Ò  Але вже зараз Україна імпортує продукцію компаній, які використовують трансгенні культури. Це і компанія Coca- Cola, і Nestle, і McDonald”s, Cadbury, PepsiCo.

Ò  Більшість питань, які викликають заборону на ввіз та використання ГМО-культур, викликані економічними та політичними причинами.

Трансгенні продукти:

Ò  У світі вже зареєстровано кілька десятків їстівних трансгенних рослин. Це сорти сої, риса и цукрового буряка, стійких до гербіцидів; кукурудзи, стійкої до гербіцидів та шкідників; картоплі, стійкої до колорадського жука; кабачків, які зовсім  не містять кісточок; помідорів, бананів и динь с подовженим строком збереження; рапсу та сої із зміненим жирокислотним складом; риса с підвищеним вмістом вітаміну А.

Ò  Генетично модернізовані джерела можуть зустрічатися в ковбасі, сосисках, м'ясних консервах, пельменях, сирі, йогуртах, дитячому харчуванні, кашах, шоколаді, конфетках, морозиві.

Генно-модифіковані продукти

Ò  Перелік  продуктів, де можуть бути генетично змінені продукти: Рибофлавины Е 101, Е 101А, карамель Е 150, ксантан Е 415, лецитин Е 322, Е 153, Е160d, Е 161с, Е 308q, Е 471, Е 472f, Е 473, Е 475, Е 476b, Е 477, Е 479а, Е 570, Е 572,Е 573, Е 620, Е 621, Е 622, Е 623, Е 623, Е 624, Е 625.

Ò  Генно - модифіковані продукти: шоколад Fruit Nut, Kit-kat, Milky Way, Twix; напитки: Nesquik, Coca-Cola, Sprite, Pepsi, чипсы Pringles, йогурт Danon.

Ò  Генетично змінені продукти виробляють такі компанії як: Новартиc (Novartis), Монсанто (Monsanto)-нова назва компании Фармация (Pharmacia), куди входить і Кока-кола, а також Нестле (Nestle), Данон (Danone), Хенц, Хипп, Юниливер (Uniliver), Юнайтид Бисквитс (United Biscuits), ресторани Мак-Доналдс (Mac-Donalds).

Ò  У світі  не зареєстровано ані одного факту, що трансгенна рослина надала шкоду людині. Але пильності утрачати не слід – поки не вияснено, чи впливають ці рослини на потомство, чи не забруднюють вони оточуюче середовище.

 «Генетично модифіковані організми і продукти харчування: за і проти».

За

Проти

-          Рослини і тварини набувають нових зручних для людини властивостей. -          Підвищується стійкість рослин до вірусів, гербіцидів, шкідників і хвороб. -          Можна отримувати нові сорти с/г культур з вищою врожайністю; сорти, що дають декілька врожаїв на рік; сорти стійкі до несприятливих кліматичних умов. -          Продукти мають покращені смакові якості, краще виглядають і довше зберігаються. -          ГМО є дешевим і безпечним джерелом одержання лікарських білків (антитіл, ферментів, вакцин).

-          Споживання трансгенних продуктів викликає стійкість до антибіотиків, що загрожує ситуацією даремного прийому ліків; -          Під впливом ГМО може змінюватись корисна мікрофлора людини і тварин. -          Важко спрогнозувати зміни  в організмах, які  споживають ГМО. -          Доведено, що деякі ГМО є канцерогенними. -          Недостатня кількість достовірних результатів наукових досліджень з даної проблеми.

Клітинна (тканинна) інженерія  - галузь біотехнології, у якій

застосовують методи виділення клітин з організму і перенесення на штучні поживні середовища, де продовжується їх життєдіяльність. Це дозволяє отримувати соматичні клітини різних видів, створення культурних клітин для отримання цінних речовин (м'ясо, сало, женьшень).

 Перспективним напрямком клітинної інженерії є клонування.

Клонування організмів – з незаплідненої яйцеклітини видаляють ядро і пересаджують ядро соматичної клітини іншої особини. Таку штучну зиготу пересаджують у матку самки, де розвивається ембріон.

   Значення методу: можна одержати від цінних за своїми якостями плідників, необмежену кількість потомків, які є їхньою точною генетичною копією

   Клон – це сукупність клітин або особин, які виникли від спільного предка нестатевим способом.

 Таким шляхом протягом мільйонів років розмножувались у природі багато видів рослин і тварин.

   23 лютого 1997 року вважається початком нової ери у розвитку молекулярної біології – отримали клон з ядра соматичної клітини у ссавців.

   Шотландський учений Ян Вільмут одержав клон вівці – ягня Доллі. Вівця не мала батька, але мала трьох матерів: перша дала свій генетичний матеріал, від другої взяли яйцеклітину, третя виношувала знамените ягня. В квітні 1998 року – Доллі народила ягня Бонні, у березні 1999 – троє ягнят.

Проблеми, які виникли під час клонування:

вважають, що Доллі народилася вже немолодою – для її клонування було взято ядро шестирічного організму, яке зберігає не тільки генотип, але і біологічний вік. Тому Доллі швидко постаріла.

Мала ефективність методу – під час клонування зроблено 433 спроби злиття ядер соматичних клітин з яйцеклітиною із зруйнованим ядром; з 277 реконструйованих яйцеклітин розвинулося – 29, але народилося лише 1 живе ягня.

??? Що несе людству можливість клонування вищих тварин і самої людини:розв’язання раніше безнадійних проблем чи порушення віками встановлених норм моралі?  Заборонити чи продовжити подібні дослідження – вирішують уряди багатьох країн, створюючи спеціальні комісії з біоетики.

     ??? А як до цієї проблеми ставиться християнський світ і віруючі люди.

 «Клонування. Клонування людини»

Вже сама собою ідея можливості клонувати людину виявляє повну відсутність будь-якої пошани до людини та її гідності. Клонування ро­бить непотрібними навіть самі гамети, зводить нанівець розмноження лю­дини. Воно повністю замінює статеве людське розмноження, пов’язане з родиною та взаємними почуттями народження. Клонування усуває людсь­кий статевий акт, спрямований на єднання та розмноження. Родинні зв’яз­ки, батьківство у клонуванні цілком розкладаються: немає вже ні батька, ні матері за біологічними ознаками.

Пропозиції клонування призводять до зневаги людини у перші хвилини її життя, оскільки той, хто проводить клонування, думає, що це він “будує емб­ріон”, а отже і є його господарем. Порушуються також і права дитини. Вона має право бути плодом особливого акту любові своїх батьків, невід’ємне право на охорону свого життя від моменту свого зачаття.

Таким чином, не можна дозволити зневагу людського життя. Від са­мого його початку, тобто з моменту запліднення, це життя є повністю людсь­ким та особистим, тобто неповторним.

За	Проти
Для безплідних сімей — це надія	Небезпека втрати унікальності людської особистості
Клонування органів і тканин — завдання номер один у трансплантації, травматології	Клонованим істотам природа відводить більш коротке життя, тому що клони мають вік своїх хромосом
Допомога людям, які страждають на генетичні хвороби. Донором ядра соматичної клітини може стати один із батьків, який не несе генів спадкової хвороби	Технологія клонування ще не досконала. Що чекає перших клонів людини, які можуть мати певні вади розвитку?
Терапевтичне клонування, коли отримують культуру стовбурних клітин, яку використовують для лікування практично всіх хвороб, а також для запобігання старіння	Диктатори можуть створити свій клон і передати йому владу після своєї смерті; можуть створити супер-армію із тисяч клонів Арнольда Шварцнегтера, хоча клонування організмів — це не копіювання особистості
Щодо тварин, то клонування допоможе зберегти зникаючі види тварин або з однієї клітини відтворювати зниклі види	Клонування зменшило б генетичну різноманітність, роблячи нас більш уразливими до інфекцій, змін у довкіллі
Клонування померлих	Оскільки в процесі клонування беруть участь три особини: донор клітини, донор яйцеклітини і сурогатна мати, серйозною проблемою є ідентифікація батьківства

 Узагальнення і систематизація знань.

 Ситуаційні задачі. Прочитавши текст, визначити головну думку,

проаналізувати рівень достовірності джерела інформації та аргументувати власну позицію щодо запропонованої теми.

Текст 1

Вчені з Японії змогли виростити функціонуючу печінку людини, використавши стовбурові клітини. Відповідне дослідження провела група фахівців, яку очолив Хідекі Танігуті з Йокогамского університету.

Танігуті і його колеги використовували стовбурові клітини. З них дослідники отримали клітини-попередники гепатоцитів, що становлять основну масу тканин печінки. В ході експерименту вчені пересадили отримані клітини в голови мишей. У цій частині тіла кровопостачання є найбільш інтенсивним, що сприяло дозріванню і зростанню печінки з клітин-попередників. Розміри вирощених таким чином органів склали в середньому п'ять міліметрів.  За словами дослідників, клітини печінки вийшли повністю життєздатними і функціональними. Зокрема, органи успішно виконували свої основні функції: синтез білків і метаболізм введених тваринам ліків. Танігуті зазначив, що дане дослідження в перспективі дозволить скоротити потребу в донорських органах для трансплантації.

Текст 2

Джаніель Там, студентка з Канади в свої 16 років стала переможницею конкурсу в сфері біотехнологій «Sanofi BioGENEius Challenge». Дівчині вдалося виявити антиоксидант, здатний сповільнювати процесc старіння. Він складається з нано-частинок, і знаходиться у великій кількості у волокнах дерев. Це відкриття принесло дівчині не тільки перше місце в престижному конкурсі та популярність, а й збагатило її на $ 5000 головного призу конкурсу.

Таке відкриття дівчині вдалося зробити завдяки своїй працьовитості та посидючості, вона кожен день проводила по 4 години у хімічній лабораторії протягом півроку. Більшу частину свого часу вона приділяла молекулі кристалізованої нано-целюлози: NCC. Ця молекула в достатку перебуває у волокнах живих дерев і є потужним антиоксидантом, що уповільнює процеси старіння. По відношенню до організму людини, вона веде себе значно стабільніше і більш ефективніше, ніж відомі вітаміни A і C. До того ж, час впливу цього антиоксиданту на людський організм є більш тривалим.

Текст 3

Українська зернова компанія попросила керівництво країни дозволити використання в Україні насіння генетично модифікованих сільськогосподарських культур, які пройшли перевірку в США та Євросоюзі.
За словами президента компанії Володимира Клименко, Україна не має можливості проводити власні дослідження ГМ-насіння, оскільки для цього необхідні десятки років та колосальні інвестиції. Тому, правильним кроком на його думку, буде використати досвід цих країн, де подібні дослідження проводяться уже давно, а на таку продукцію є попит.

Діюче законодавство забороняє будь які операції, повязані ГМО-вмісною продукцією, включаючи обіг, транспортування, зберігання та продаж. Недивлячись на це, сьогодні третина кукурудзи та 70% соєвих бобів у країні вирощуються із ГМО-насіння.

Використання ГМО-насіння при вирощуванні, наприклад, кукурудзи, за оцінкою Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України, дає можливіть збільшити її врожайність до 15%, а також знижує затрати на засоби захисту рослин.

Тим часом, голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко застерігає, що вирощування рослин із ГМ-насіння призводить до забруднення грунтів, на яких у майбутньому неможливо отримати органічний врожай. Тому Україна може втратити статус країни, яка поставляє екологічно чисті сільгоспкультури. А узаконення вирощування з ГМО-насіння відкриє шляхи транснаціональним корпораціям, яким закрито дорогу у багатьох країнах.

Домашнє завдання.

1.Вивчити  §44,45 вміти пояснювати основні питання теми.

2.Знайдіть відповідь на  питання:

«Чи можна за допомогою продуктів, виготовлених з деревини, отримати яловичину, свинину, курятину чи яйця домашньої птиці і яким способом?»

3. Підготувати навчальний проект (один на вибір: створення бук трейлеру,презентації, буклету, скрайбу, постеру…) з тем:

- клонування організмів

- нанотехнології в біології

- транс генні організми: за і проти.

04.05.2020

Тема: Застосування методів генної та клітинної інженерії в сучасній https://www.youtube.com/watch?v=UmjMFkUO3Go

УРОКИ НА 13.04.2020, 15.04.2020

Тема: Антропічний вплив на біорізноманіття. Проблеми акліматизації та реакліматизації видів. Збереження біорізноманіття як необхідна умова стабільності біосфери.

Мета: розкрити антропічний вплив на біорізноманіття; сформувати уявлення про проблеми акліматизації та реакліматизації видів; розглянути збереження біорізноманіття як необхідну умову стабільності біосфери.

Основні поняття й ключові терміни: біорізноманіття, збереження біорізноманіття.

Перевірка домашнього завдання.

Різнорівневе тестування.(виконати в зошитах).

І. Завдання з вибором однієї правильної відповіді.

1. Ерозія ґрунтів – це:

А) відкладання солей на поверхні ґрунту;             б) зменшення родючого шару;

В) знищення корисних копалин;                             г) пере хімізація ґрунту.

2. Рекультивація – це:

А) штучне відновлення родючості ґрунту і рослинного покриву після техногенного порушення природи;

Б) зміна ландшафтів під впливом виробничої діяльності людини;

В) використання енергії і речовин, вилучення корисних компонентів з побутових і промислових відходів;

Г) відновлення здоров’я і працездатності шляхом відпочинку на лоні природи.

3. Антропогенні зміни – зміни, які відбуваються в природі в результаті:

А) впливу природних процесів і людської діяльності;

Б) господарської діяльності людини;     В) впливу зовнішніх факторів;   

г) саморозвитку.

4. Причинами деградації ґрунту є:

А) спалювання палива і викиди важкої промисловості;

Б) накопичення в атмосфері карбон діоксину й інших парникових газів;

В) виснаження ґрунту і  знесення ґрунтового покриву  потоками води або вітром;

Г) зменшення кількості сонячної радіації в результаті потрапляння в повітря рідких і твердих часток.  

ІІ. Завдання з вибором кількох  правильних  відповідей.

5. У процесах ґрунтоутворення активну участь беруть:

А) гриби;      б) дощові черв’яки;          в) бактерії;         г) птахи.

6. Ґрунти мають велике значення, оскільки:

А) є головним джерелом одержання продуктів харчування;

Б) відіграють активну роль в очищенні природних і стічних вод;

В) є регулятором водного балансу суші;

Г) енергетична база біосфери.

ІІІ. Завдання на встановлення відповідності.

7. установіть відповідність між терміном і його значенням.

А) деградація	1. концентрація шкідливої речовини у природному середовищі, яка не повинна виявляти негативну дію на організм людини протягом усього її життя
Б) гумус	2. погіршення окремих природних компонентів
В) ерозія	3. руйнування і знос поверхневих, найбільш родючих горизонтів ґрунту
Г) ГДК	4. органно-мінеральні утворення, що виникли в результаті тривалої взаємодії живих організмів і субстрату
	5. складова частина ґрунту, що надає йому темного кольору і зумовлює родючість

ІV. Завдання на встановлення логічної послідовності.

8. Встановіть послідовність деградації ґрунтів:

А) зниження родючості;

Б) накопичення у тканинах  людини забруднювальних речовин, розвиток хвороб;

В) масова загибель мікроорганізмів;

Г) забруднення.

Мотивація навчальної діяльності

Вступна вправа

Живі організми виявляють дивовижну здатність до адаптацій. Перед вами організми ендеміки найпосушливішої пустелі світу, розташованої на території країни, чий герб зображений на ілюстрації. Виберіть із поданого переліку назви організмів і пустелі: саксаул, вельвічія дивна, орлан-крикун, орлан-білохвіст, антилопа гну, антилопа орікс, Гобі, Наміб. Чому, незважаючи на дивовижну адаптованість, видове різноманіття внаслідок антропічних впливів зменшується?

Інформаційне повідомлення.

1. БІОРІЗНОМАНІТТЯ – це розмаїття організмів, видів та їхніх угруповань.

Ø Нині внаслідок діяльності людини скорочується генетичне, видове й екосистемне біорізноманіття.

Ø За даними науковців, до 50 % таксономічних груп перебувають під загрозою зникнення, на 60 % зменшилась кількість видів хребетних тварин у світі.

Ø Скорочується біорізноманіття не лише в природних екосистемах. Це стосується й різноманіття порід або сортів у агроекосистемах.

Ø Наука, що вивчає формування й еволюцію біорізноманіття, називається диверсикологією.

Причини деградації біорізноманіття:

1) Руйнування природного середовища життя – основна причина вимирання видів:

Ø Лісорозробки,

Ø гірничі роботи,

Ø вирубування дерев під пасовиська,

Ø  будівництво дамб, автострад.

Загальний стан екосистем, або показники індексу живої планети, за останні десятиліття знизились на 37 %.

2) Збільшення частки чужорідних видів (біологічне забруднення).

Інвазійні види – види, які розповсюджуються природним шляхом або за допомогою людини й становлять значну загрозу для флори й фауни певних екосистем, конкуруючи з місцевими видами за екологічні ніші.

Процес розселення диких видів на нових територіях називають біологічною інвазією.

Відомими прикладами таких видів є:

Ø колорадський жук,

Ø фітофтора,

Ø філоксера виноградна,

Ø кріль європейський,

Ø водяний гіацинт,

Ø елодея канадська,

Ø опунція,

Ø китайський волохатий краб,

Ø коза,

Ø жаба ага.

3. Надмірна експлуатація природних ресурсів

Ø За останнє тисячоліття площа лісів Землі зменшилася майже на третину, скоротилися рибні ресурси, зникають родючі ґрунти.

4. Швидке зростання кількості населення

Ø За прогнозами вчених, через високі темпи росту кількості населення на планеті в найближчі 30 років воно становитиме близько 10 млрд людей.

5. Зміна клімату й глобальне потепління

Ø Кліматичні моделі показують, що в XXI ст. середня температура поверхні Землі може підвищитися на 1,1 – 6,4 °C, що призведе до змін у кількості та розподілі атмосферних опадів, танення льодовиків Гренландії та Антарктики.

Ø Внаслідок цього можуть почастішати повені, посухи, урагани, знизяться різноманітність та врожайність сільськогосподарських культур.

2. НАСЛІДКИ АНТРОПІЧНОГО ВПЛИВУ НА БІОРІЗНОМАНІТТЯ

1. Зникнення видів

Ø За оцінками фахівців, за останні декілька століть внаслідок діяльності людини темпи зникнення видів зросли майже в 1 000 разів порівняно зі звичайними темпами, характерними для різних етапів історії Землі.

2. Проблеми вселення нових видів

     Встановлено, що з другої половини XX ст. загострилися проблеми біозабруднення, пов’язані з:

Ø акліматизацією (пристосуванням до умов нового середовища та нових угруповань й екосистем);

Ø реакліматизацією (переселенням організмів у місця, де вони раніше проживали, але з різних причин зникли).

        Вселення чужорідних видів часто чинить негативний вплив на аборигенні

види та природні екосистеми в цілому.

      Нині чужорідні види представляють усі таксономічні групи і загрожують біорізноманіттю в глобальному масштабі.

Загальне число чужорідних видів, що адаптувалися до нових умов, зросло до 500 тисяч – це вдвічі більше, ніж 60 років тому.

До найнебезпечніших видів-агресорів в Україні належать:

Ø пацюк мандрівний,

Ø змієголов,

Ø борщівник Сосновського,

Ø ротан-головешка,

Ø гірчак японський,

Ø  рапана венозна,

Ø мнеміопсис.

3. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ

1) Збереження біорізноманіття – це сукупність заходів, спрямованих на охорону окремих популяцій, видів та екосистем у цілому разом з їхнім середовищем існування. Біорізноманіття як величезний генофонд планети є одним із дуже важливих механізмів забезпечення стабільності біосфери. Що він різноманітніший, то легше біосфера адаптується до нових умов.

2) Стабільність біосфери – це властивість, заснована на високому рівні різноманіття живих організмів, окремі групи яких виконують різні екологічні функції.

Значення біорізноманіття для стабільності біосфери полягає в тому, що воно:

Ø виконує буферну роль у біосфері, завдяки чому зменшує негативний вплив абіотичних чинників (наприклад, поглинання й біоакумуляція забруднювачів);

Ø забезпечує біологічний кругообіг речовин та енергії (наприклад, участь мікроорганізмів у кругообігу Нітрогену, Сульфуру, Феруму);

Ø регулює кліматичні процеси на Землі (наприклад, вплив лісів на водний баланс Землі);

Ø бере участь у запобіганні масовим захворюванням (зменшення біорізноманіття супроводжується збільшенням кількості тварин-носіїв небезпечних інфекцій).

3) Для збереження і використання біорізноманіття в інтересах теперішнього і майбутнього поколінь було прийнято:

Ø Конвенцію ООН про охорону біорізноманіття (Ріо-де-Жанейро, 1992),

Ø Всеєвропейську стратегію збереження біологічного та ландшафтного різноманіття (Софія, 1995).

Основні положення цих документів в Україні реалізуються на засадах Концепції Загальнодержавної програми збереження біорізноманіття на 2005 – 2025 роки (2004).

Основними напрямами діяльності щодо збереження біорізноманіття є:

Ø збереження природних екосистем та оздоровлення агроекосистем;

Ø збереження видів та популяцій;

Ø створення екологічної мережі та природоохоронних документів;

Ø новий оселищний підхід до охорони біорізноманіття – збереження природних

оселищ, тобто місць існування видів, що дає змогу зберегти види, їх угруповання

й умови, необхідні для їхнього виживання та нормального розвитку.

Узагальнення та систематизація знань

Самостійна робота з таблицею. Заповніть таблицю характеристики причин деградації біорізноманіття. Поясніть, чому втрата біологічного різноманіття є однією з глобальних екологічних проблем.

Причини деградації біорізноманіття

Причина	Визначення	Приклади
Руйнування природного середовища життя
Збільшення частки чужорідних видів живих організмів
Надмірна експлуатація природних ресурсів
Швидке зростання кількості населення
Загроза глобального потепління

Домашнє завдання

 1.Опрацювати параграф – 27

 2.Дати відповіді  на запитання для самоконтролю  ст.- 181.

 3. Підготувати презентації, відео на «Біорізноманіття своєї місцевості»

 4. Завдання для підготовки до ЗНО. https://zno.osvita.ua/biology/

06.04. 2020

Тема: Основні джерела антропічного забруднення ґрунтів, їхні наслідки. Необхідність охорони ґрунтів.

Мета: ознайомитися  з основними джерелами антропічного забруднення ґрунтів; розкрити їх наслідки;  сформувати уявлення про необхідність охорони ґрунтів.

Основні поняття й ключові терміни: забруднення ґрунтів,  охорона ґрунтів.

Самостійна тестова робота (виконати в зошитах).

1. Масове розмноження фітопланктону, що спричиняє зміну забарвлення води і погіршує надходження кисню до водойми називається:

А) «цвітіння» води;    Б) епідемія; В) біоакумуляція;  Г) кислотні опади.

2. Виберіть ознаку хвороби Мінамати: А) інвазійна; Б) причина - віруси; В) механізм виникнення - біоакумуляція в ланцюгах живлення;  Г)  інфекційна.

3. Метод оцінювання якості води за видовим складом і показниками кількісного розвитку видів-індикаторів і структури утворюваних ними угруповань називається:  А) біоіндукцією; Б) біофільтрацією; В) біоіндикацією;                                        Г) біотрансформацією.

4. Вкажіть механічні забруднювачі гідросфери: А)  глина;  Б) нафтопродукти;                      В) пластик;  Г)  радіонукліди Цезій-137; Д) яйця гельмінтів; Е) пестициди.

5. Вкажіть хімічні забруднювачі гідросфери: А)  антибіотики;  Б) нафтопродукти;                      В) пластик;  Г)  радіонукліди Цезій-137; Д) яйця гельмінтів; Е) пестициди.

6. Вкажіть фізичні забруднювачі гідросфери: А)  сполуки важких металів;  Б) тепло;                      В) пластик;  Г)  радіонукліди Цезій-137; Д) яйця гельмінтів; Е) пестициди.

7. Вкажіть біологічні забруднювачі гідросфери: А)  антибіотики;  Б) тепло;                      В) пластик;  Г)  спори грибів; Д) яйця гельмінтів; Е) пестициди.

8. Основні екологічні проблеми, що є наслідком забруднення гідросфери:                                   А)  евтрофікація; Б) нафтове забруднення; В) парниковий ефект; Г) кислотні дощі;                   Д) стічні води;  Е) дефіцит питної води.

9. Порушення якості води виявляється у зміні її: А)  прозорості; Б) зменшенні вмісту кисню; В) зменшенні вмісту вуглекислого газу; Г) зміні кількості та видового складу мікроорганізмів;   Д) поява хвороботворних бактерій;  Е) відсутність хвороботворних бактерій.

10. Природні води забруднюються внаслідок посилення впливу людини:                                 А)  технологіями очищення стічних вод; Б) надмірне використання водних ресурсів;                     В) замулення, забруднення та заростання річок; Г) недотримання режиму господарювання на прибережних захисних смугах;   Д) безсистемна господарська діяльність; Е) забруднення промисловими та комунальними стічними водами.

 Вивчення нового матеріалу

1. ЗАБРУДНЕННЯ ҐРУНТІВ – надходження фізичних агентів, хімічних речовин й організмів, що змінюють властивості ґрунтів і порушують їхні функції.

1) Особливості їхнього забруднення визначаються тим, що ґрунти – це біокосне тіло природи:

 1) має структурні живу й неживу фази;

 2) складається з органічних речовин, мінералів, води й повітря;

3) чинниками його формування є гірські породи й мінерали, вода, рельєф, повітря, тепло;

4) вирізняється такою властивістю, як родючість.

2) Основні забруднювачі ґрунтів.

Найпоширенішими полютантами є хімічні речовини:

Ø пестициди – отрутохімікати для боротьби з бур’янами (гербіциди), комахами (інсектициди), кліщами (акароциди), грибами (фунгіциди), для скидання листя перед збиранням врожаю (дефоліанти);

Ø мінеральні добрива, що їх вносять для компенсації біогенних елементів (здебільшого N, K, P);

Ø сполуки важких металів (переважно Pb, Cd, Sn, Hg);

Ø компоненти газодимових викидів (діоксини, феноли);

Ø  нафта і нафтопродукти (бензин, мастильні матеріали);

Ø радіонукліди.

3) Види забруднень ґрунтів

Ø Найнебезпечніший вид забруднення ґрунтів – хімічне.

Ø Спостерігаються порушення біогеохімічного кругообігу азоту й нітрогенне забруднення ґрунтів.

Ø Біологічне забруднення, пов'язане із накопиченням (бактеріальні добрива), масовим розмноженням (хвороботворні бактерії, збудники мікозів, личинки комах-шкідників), розвитком (стадії гельмінтів), появою нових мікроорганізмів, порушенням складу біоти редуцентів. Так, у надто забруднених ґрунтах збудники тифу і паратифу можуть зберігатися впродовж півтора року, тоді як у незабруднених – лише протягом двох-трьох діб. Ще одним видом біозабруднення є поширення алергенних видів рослин-бур’янів.

Ø Суттєвим є й механічне забруднення ґрунтів залишками будівельних матеріалів, азбесту, битого скла, кераміки.

4) Основні джерела забруднення ґрунтів.

Ø Сільське господарство, що широко використовує добрива і пестициди.

Ø Радіоактивні елементи можуть потрапляти в ґрунт і накопичуватися в ньому внаслідок викидів промислових підприємств, аварій на АЕС.

Ø Поблизу великих центрів чорної і кольорової металургії ґрунти забруднено сполуками важких металів.

Ø Автотранспорт є серйозним джерелом свинцевого забруднення.

Ø Теплоенергетика спричиняє появу сажі та незгорілих речовин, що викидаються в атмосферу.

2. НАСЛІДКИ АНТРОПІЧНОГО ВПЛИВУ НА ГРУНТИ

1) Зменшення площ земель, придатних для землеробства відбувається внаслідок:

Ø урбанізації,

Ø відведення земель під будівництво,

Ø транспортні мережі,

Ø водосховища,

Ø сміттєзвалища,

Ø  добування корисних копалин у відходах гірничодобувної промисловості.

2) Деградація ґрунтів – це поступове погіршення її властивостей, що супроводжується зменшенням вмісту гумусу і зниженням родючості.

Чинниками деградації ґрунтів є:

Ø неправильне землекористування;

Ø знищення екосистем;

Ø забруднення відходами;

Ø зміни кліматичних чинників.

Ø  втрата гумусу (органічна складова ґрунтів),

Ø ерозія, забруднення,

Ø вторинне засолення,

Ø заболочування,

Ø спустелювання.

Так, у світі майже 33 % ґрунтів втратили родючість, а в Україні кількість забруднених і малопродуктивних ґрунтів сягає 15 млн гектарів, при цьому за останні 130 років склад гумусу в  чорноземах зменшився на 30 %.

3) Основними екологічними проблемами у відносинах «людина – ґрунт» є:

Ø ерозія ґрунтів – руйнування і знесення верхніх, найбільш родючих горизонтів ґрунту під дією вітру (вітрова ерозія), потоків води (водна), перевипасання (пасовищна), зрошення (іригаційна), оранки (агротехнічна);

Ø забруднення важкими металами – це потрапляння й накопичення в ґрунті металів у концентраціях, що є вищими від фонових. Це спричиняє зниження рН, зменшення кількості корисних бактерій (наприклад, бульбочкових бактерій або актиноміцетів), збільшення кількості хвороботворних грибів, зменшення кількості корисних ґрунтових комах, червів та ін.

Ø радіоактивне забруднення – це потрапляння й накопичення в ґрунті радіонуклідів (Цезій-137, Стронцій-90, Калій-40) у концентраціях, що є вищими від фонових;

Ø засолення – процес накопичення в ґрунтах легкорозчинних солей (хлоридів, сульфатів і карбонатів). Це явище може бути наслідком підвищеного вмісту їх у корінній породі й подальшим винесенням у ґрунт або тривалого накопичення в умовах високого випаровування вологи з розташованих близько від поверхні ґрунтових вод.

3. ОХОРОНА ГРУНТІВ

Ø Найважливішим заходом збереження ґрунтів є правильне формування культурного агроландшафту.

Ø У кожній екосистемі має бути своє, науково обґрунтоване співвідношення між полем, лісом, луками, болотами, водоймами.

Ø Організація й дотримання сівозмін.

Ø Перехід на прогресивні форми обробітку землі, ефективні та легкі машини й механізми, скорочення повторного обробітку ґрунту, перехід на безплужний обробіток.

Ø Впровадження органічного (біологічного) землеробства без застосування отрутохімікатів і неякісних мінеральних добрив.

Ø  Застосування методу фіторемедіація. Цей метод полягає в тому, що рослинне коріння всмоктує пестициди й розкладає шкідливі речовини. Застосування фітотехнологій може не лише зменшити рівень забруднення довкілля стійкими органічними ксенобіотиками, а й повернути рекультивовані землі в систему землекористування та аграрного виробництва.

Ø Для захисту ґрунтів від ерозій здійснюють лісомеліоративні (полезахисні смуги,насадження навколо ставків), гідротехнічні (водозатримувальні вали), агротехнічні (залуження багаторічними травами, скріплення коренями рослин) та інші заходи.

Правове регулювання у сфері охорони земель здійснюється відповідно до

Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України «Про охорону

земель».

1. Самостійна робота з таблицею.

     За допомогою таблиці визначте сутність та причини найпоширеніших екологічних проблем літосфери.

Екологічні проблеми ґрунтів (в зошитах)

Назва	Сутність	Причини
Деградація ґрунтів
Ерозія ґрунтів
Забруднення важкими металами
Радіоактивне забруднення Засолення ґрунтів

Домашнє завдання

1.     Опрацювати параграф  26.

2.     Виконати завдання 1-6 на стр.173 (письмово)

Підготовка до ЗНО з біології: пройдіть онлайн-тестування за посиланнями  https://zno.osvita.ua/biology/372/

https://zno.osvita.ua/biology/342/

 Виконані завдання надсилайте на електронну скриньку за адресою: svitlananepokrita123@gmail.com

30.03.2020 – 01.04.20
Тема: Антропічний вплив на атмосферу та гідросферу.

Мета: освітня: розширити знання про вплив людини на стан атмосфери та гідросфери; ƒ

 розвивальна: розвивати вміння логічно мислити та використовувати теоретичні знання для з’ясування причин та наслідків дій антропогенного чинника на стан атмосфери та гідросфери;

виховна: виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища.

Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

1.Перевір себе. Вправа «вірю – не вірю»

1.     Забруднення довкілля – зміна його кількісних і якісних характеристик.

2.     За характером походження виділяють природне, штучне та антропогенне забруднення довкілля 
3.     Виверження вулканів, лісові пожежі, вивітрювання, масове розмноження комах тощо – це приклади штучного забруднення довкілля.

4.     Забруднення довкілля спричиняється впливом забруднювачів - фізичних, хімічних або біологічних чинників.

5.     Теплове, шумове, електромагнітне, світлове, радіаційне випромінювання відносять до фізичного забруднення.

6.     Сміття побутове, відходи побутові, органічний і неорганічний пил, сажа, смолянисті речовини – це хімічне забруднення.

7.     Радіонукліти та пестициди мають канцерогенний вплив на організм людини.

8.     Забруднення атмосферного повітря за джерелом проходження бувають природними та антропічними.

9.     Газуваті забруднювачі становлять 90 % загальної маси речовин, що надходять в атмосферу.

10.  За площею поширення розрізняють два типи атмосферного забруднення: місцеве та глобальне.

2. Пригадайте! 

-  Якими є межі біосфери?

-  Що таке гідросфера? Яка її роль на планеті?

-  Що таке атмосфера? Яка її роль на планеті?

-  Наведіть з повсякденного життя приклади забруднення атмосферного повітря та гідросфери. Якими є наслідки цього?

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

   1. Основні типи забруднення . Антропічний вплив на атмосферу.

   На жаль, забруднення стало звичним, частовживаним словом у нашому житті.

Забруднення - внесення в навколишнє середовище або виникнення в ньому нових, зазвичай не характерних фізичних чинників, хімічних і біологічних речовин, які шкодять природним екосистемам та людині.

      Розрізняють природне забруднення, яке виникає внаслідок потужних природних процесів (виверження вулканів, лісові пожежі, вивітрювання тощо) без будь-якого впливу людини, і антропогенне, яке є результатом діяльності людини й інколи за масштабами впливу переважає природне. Різні типи забруднення можна розділити на три основні: фізичне, хімічне та біологічне.
  Фізичне забруднення пов'язане зі змінами фізичних, температурно-енергетичних, хвильових і радіаційних параметрів зовнішнього середовища. Зокрема, тепловий вплив проявляється в погіршенні режиму земної поверхні та умов життя людей. Джерелами теплового забруднення в межах міських територій є: підземні газопроводи промислових підприємств (140-160 °С), теплотраси (50-150 °С), збірні колектори і комунікації (35-45 °С) тощо. До фізичного забруднення можна віднести вплив шуму й електромагнітне випромінювання, джерелами якого є високовольтні лінії електропередач, електропідстанції, антени радіо- і телекомунікаційних станцій, а останнім часом також деякі побутові електроприлади. Встановлено, що при тривалому впливі електромагнітних полів навіть у здорових людей спостерігається перевтома, головний біль, почуття апатії та ін.

Хімічне забруднення - збільшення кількості хімічних компонентів певного середовища, а також проникнення (введення) в нього хімічних речовин, не притаманних йому або в концентраціях, котрі перевищують норму. Найнебезпечнішим для природних екосистем і людини є саме хімічне забруднення, яке отруює атмосферу  різними токсикантами (аерозолі, хімічні речовини, важкі метали, пестициди, пластмаси, детергенти та ін.). За підрахунками спеціалістів, у наш час у природному середовищі міститься 7-8,6 млн хімічних речовин, причому їхня кількість щорічно поповнюється ще на 250 тис. нових сполук. Багато хімічних речовин мають канцерогенні та мутагенні властивості, серед яких особливо небезпечними є 200 (список складений експертами ЮНЕСКО): бензол, азбест, бензопірен, пестициди, важкі метали (особливо ртуть, свинець, кадмій), різноманітні фарбники і харчові додатки.

Біологічне забруднення - випадкове або пов'язане з діяльністю людини проникнення в екосистеми не притаманних їм рослин, тварин і мікроорганізмів (бактеріологічне); часто справляє негативний вплив при масовому розмноженні нових видів.

Особливо забруднюють середовище підприємства, які виробляють антибіотики, ферменти, вакцини, сироватки, кормовий білок, біоконцентрати та ін., тобто підприємства промислового біосинтезу, в викидах якого наявні живі клітини мікроорганізмів. До біологічного забруднення можна віднести надмірну експансію живих організмів. Так, у містах наявність звалищ, несвоєчасне прибирання побутових відходів призвели до значного збільшення синантропних тварин: щурів, комах, голубів, ворон та ін.

  2. Наслідки забруднення атмосфери

Атмосфера має здатність до самоочищення. Концентрація забруднювальних речовин через розпорошення їх у повітрі, осідання твердих часточок під впливом сили гравітації, випадання різних домішок з опадами (дощ інтенсивністю 1 мм/год. за 45 хв. вимиває з повітря 28% часточок пилу діаметром 10 мкм).

      Проте від величезної кількості забруднювальних речовин, що надходять в атмосферу сьогодні, вона не встигає самоочищуватись. Так, при спалюванні за рік 2,1 млрд. т кам'яного вугілля і 0,8 млрд. т бурого в навколишнє середовище потрапляє 225 тис. т арсену, 225 тис. т германію, 153 тис. т кобальту і, крім того, мільйони тони пилу з металургійних заводів, майже 1/5 частина світового виробництва цементу.

          За приблизними підрахунками, маса забруднювальних речовин в атмосфері становить 9-10 мли т. Порівняно з масою земної атмосфери це мізерна величина, однак на висоті 50- 100 м від Землі, де саме концентруються забруднювальні речовини, частка їх є істотною відносно кількості чистого повітря.

3. Головними екологічними глобальними наслідками забруднення атмосфери є:

·        парниковий ефект;

·        озонова дірка;

·        кислотні дощі;

·        смог.

Вплив транспорту на атмосферне повітря. В промислово розвинутих країнах основним джерелом забруднення атмосфери є автотранспорт, парк якого безупинно росте. Якщо в 1900 р. на планеті нараховувалося біля 6 тис. автомобілів, то до 2000 р. чисельність світового парку автомашин досягла 500 млн. одиниць.

Частка автотранспорту в забрудненні атмосфери продуктами згоряння показана в таблиці.

Таблиця  Обсяги викидів продуктів згоряння, млн. т. рік.

Продукти згоряння	Джерела продуктів згоряння продуктів згоряння
	автомобілі	електростанції, промисловість і т. д.
Оксид вуглецю	59,7	5,2
Вуглеводні й інші органічні речовини	10,9	6,4
Оксиди азоту	5,5	6,5
Сполуки, що містять сірку	1,0	22,4
Макрочастки	1,0	9,8

      Викиди автомобільного транспорту істотно залежать від режиму роботи двигуна і якості використовуваного палива. Зразковий склад вихлопних газів автомобілів поданий у табл. 2.

Таблиця.  Наближений склад (% по обсягу) вихлопних газів автомобілів.

Компоненти	Вміст компонентів у вихлопах
	карбюраторний двигун	дизельний двигун
N2	74-77	76-78
О2	0,3-8	2-18
Н2О	3,0 - 5,5	0,5 - 4.0
СО2	5,0-12,0	1,0-10,0
СО	5.0 - 10,0	0,01 - 0,5
Оксиди сірки	0-0,8	2* 10 -4 - 0,5
Вуглеводні	0,2 - 3,0	1 * 10 -3 - 0,5
Альдегіди	0-0,2	(1 - 9) * 10 -3
Сажа	0-0,4 г / м -3	0,01 -1,1 г / м -3
Бензапірен	(10-20) * 10-6 г/м -3	до 1 * 10 -5 г / м -3

       До токсичних відносять такі компоненти вихлопних газів: оксид вуглецю, оксиди азоту, вуглеводні. Крім того, деякі види палива містять сірку; що обумовлює вміст у вихлопних газах діоксиду сірки.

        З початку 1930- х років тетраметил- і тетраетил свинець добавляють у якості антидетонатора до переважної більшості бензинів у кількості 80 мг • л -1. При прямуванні автомобіля від 25 до 75% цього свинцю викидається в атмосферу, осаджується на землю, потрапляє в поверхневі води. Свинець акумулюється в ґрунті і рослинності уздовж автострад (у містах - уздовж вулиць із пожвавленим рухом), помітна кількість сполук свинцю утримується в повітрі великих міст.За даними США і Великобританії, до 90% усього свинцю, що утримується в атмосфері, варто віднести за рахунок вихлопних газів. В даний час у ряді країн (Японії й ін.) використання етилованого бензину заборонено. Виходячи із середніх втрат нафтопродуктів на одну автомашину 10 - 11 л в рік, загальний викид нафтопродуктів світовим автомобільним парком обчислюється 2,1-2,2 млн. т у рік, причому велика частина його потрапляє в ґрунти і гідросферу.

 ПОЕТАПНЕ ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

  1.  Завдання.Складіть схему «Кислотні дощі, їх причини й шкідливий вплив».

    
2.Випишіть у таблицю номери газів, що мають виражений парниковий ефект. Обведіть газ,що має найбільший парниковий ефект.

                

1. NO2	4. O3	7. SO2	10. CH4
2. CO	5. H2O (водяна пара)	8. N2 O	11. O2
3. CO2	6. N2	9. Ar	12. N H3

Номер газу
Літера джерела

    Увідповідніть парниковим газам джерела їх потрапляння в атмосферу (одному газу може відповідати кілька джерел, у кількох газів може бути спільне джерело).

А. Спалювання природного газу

Б.  Випаровування води

В. Процеси травлення в худоби

Г.  Денітрифікація нітратних добрив

Д.  Спалювання вугілля

Е.  Добування природного газу

Є. Робота автомобільних двигунів

Ж. Гниття органічного сміття.

    Підкресліть дії, що сприятимуть зменшенню викидів парникових газів у атмосферу.

·        Використання сонячної  енергії

·        Збільшення площ лісових насаджень

·        Закачування вуглекислого газу в підземні сховища

·        Збільшення площі штучних водойм

·        Частіше користування громадським транспортом

·        Упровадження рослинного білка як замінника тваринного.

    Уставте пропущені слова у текст про кислотні опади.

       Оксиди _______ і_________ потрапляють в атмосферу внаслідок роботи теплових електростанцій, заводів і згорання автомобільного _________. У повітрі після взаємодії з _________ і __________ утворюються дрібні краплі _______ та  _________ кислот, що випадають разом із _____________. Їх потрапляння в грунт  спричиняє його ___________, через що гинуть ________, а також швидше вимиваються ________________, потрібні для росту рослин. У воді _________ спричиняє руйнування __________ форамініфер і молюсків, сповільнення розвитку  водних_ _______, і, як наслідок, зменшення харчу для _______, смертність яких зростає.

4. Антропічний вплив на гідросферу.

       Вода є важливим елементом біосфери і як екологічний чинник, і як середовище існування. Вона займає понад 70 % площі Землі, й це переважно солона морська вода, натомість запаси прісної води становлять лише 2 % загальної її кількості. Прісна вода зосереджена переважно в льодовиках (85 % від загальної кількості), і лише 1 % прісної води містять річки, озера й підземні води.

       У сучасних умовах постійно збільшується потреба у воді. Водночас відбувається погіршення якості води й водних джерел та зменшення можливостей їх використання. Особливо гострою є проблема забезпечення людства достатньою кількістю прісної води. Однією з причин такої ситуації є забруднення водойм.

       Забруднення водойм - надходження у водойми різних забруднювачів у кількостях і концентраціях, здатних порушити нормальні умови середовища.

Самостійна робота з матеріалом підручника. Доповніть дану схему прикладами, використовуючи матеріал підручника.

      Хімічне забруднення виникає внаслідок надходження у водойми шкідливих домішок зі стічними водами. Домішки бувають неорганічної (кислоти, мінеральні солі, луги тощо) й органічної природи (нафта й нафтопродукти, органічні сполуки, поверхнево активні речовини, мийні засоби, пестициди тощо)

     Фізичне забруднення відбувається внаслідок потрапляння у воду різних механічних домішок (піску, шлаків тощо). Причиною радіоактивного забруднення є ядерні випробування, аварії на атомних підприємствах і накопичення радіоактивних відходів.

      Теплове забруднення пов'язане з підвищенням температури води в результаті її змішування з теплими технологічними водами підприємств.

      Біологічне забруднення характеризується появою у воді патогенних бактерій, вірусів, найпростіших, грибів тощо. Джерелом такого забруднення можуть бути стоки комунально-побутових підприємств, дослідницьких лабораторій тощо.

Джерела забруднення гідросфери.

     Основними джерелами потоків стічних вод є промислові підприємства. Стічні води різних галузей сільського господарства є джерелами забруднення пестицидами, сполуками важких металів, нітратами і нітритами тощо. Морський і річковий транспорт забруднює водойми продуктами згоряння пального, а у випадку аварій - часто виникає забруднення водойм нафтою.

     Об'єкти енергетичного комплексу не поступаються за кількістю стічних вод. Зокрема, ТЕС спускають у водойми підігріту воду, яка змінює термічні режими водойм, АЕС створюють ризик радіаційного забруднення, ГЕС призводять до застою води у водосховищах і, як наслідок, до накопичення промислових забруднень і цвітіння води.

Цвітіння води - це природне явище, що полягає в зміні забарвлення води внаслідок масового розмноження ціанобактерій. Вони здатні виробляти отруйні речовини у великих концентраціях. Цвітіння викликає зміну кольору води й погіршує кисневу забезпеченість вод. Підсилюють прояв цього явища забруднення водойм добривами, мийними засобами, промисловими стічними водами, що містять сполуки Фосфору та Нітрогену, стимулюючи розвиток ціанобактерій. За таких умов виникає придуха риби й водоростей, що призводить до їх загибелі.

Електричні батарейки залежно від їхнього типу містять важкі метали та небезпечні елементи (Цинк, Манган, Кадмій, Нікель, Плюмбум, кислоти, луги). Потрапляючи в навколишнє середовище, одна батарейка забруднює 400 л води.

Наслідки забруднення гідросфери?

1) зниження первинної біологічної продукції (за оцінками вчених, на 10 %) і, відповідно, зниження приросту інших мешканців моря;

2) деградація й руйнування водних екосистем;

3) скорочення запасів прісної води;

4) погіршення якості води;

5) збільшення частоти інфекційних захворювань, збудники яких передаються через воду (холера, дизентерія, онхоцеркоз).

Основні екологічні проблеми гідросфери (самостійна робота з матеріалом підручника із заповненням таблиці)

Назва	Сутність	Причини
Дефіцит питної води
Цвітіння води
Евтрофікація водойм
Стічні води
Забруднення через розливи нафти

Охорона водойм - сукупність заходів, спрямованих на запобігання забрудненню та виснаженню вод.

Основними заходами охорони водойм є:

правові (дотримання природоохоронних законів, нормування якості води, державний моніторинг вод);

організаційні (створення санітарних зон, прибережних захисних смуг);

економічні (технології очищення стічних вод, оборотного водопостачання);

соціальні (виховання бережливого ставлення до води, екологічна освіта).

 ПОЕТАПНЕ ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ.

    Випишіть літери правильних тверджень про підвищення рівня Світового океану.

А. Глобальне потепління сприяє підвищенню рівня океану

Б. Що вищим є рівень океану, тим менше в ньому води

В.Зростання рівня Світового океану спричиняє затоплення місцин, розташованих нижче рівня моря

Г. Підвищення рівня океану сприяє утворенню льоду в Арктиці

Д. У зоні небезпеки через зростання рівня океану опиняються острівні держави

Е. Зі зростанням рівня океану збільшується площа водних екосистем

Є. Підвищення рівня океану не впливає на прибережні екосистеми

Ж. Що вищим є рівень океану, то менше вологи в атмосфері

З. Зі зростанням середньої температури на планеті об’єм океану зменшується

ІНСТРУКТАЖ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ.

1. Опрацювати параграфи 24,25.

2. Виконати письмово тестові завдання на стр.160,166.

3. Знайти інформацію про хворобу Мінамати.