Уро
Урок 25.11.2020
Роль бактерій у природі та значення в житті
людини
Актуалізація
опорних знань. «Знайди помилку».
Знайти в тексті помилки і виправити їх.(Записати в
зошити)
За
способом живлення бактерії поділяються на автотрофів та гетеротрофів. Залежно
від субстрату, з якого бактерії добувають органічні речовини, автотрофи
поділяються на сапротрофів та паразитів.
За потребою в кисні бактерії поділяються
на аеробні, що живуть у безкисневому середовищі, та анаеробні, що
потребують для нормальної життєдіяльності вільний молекулярний кисень.
Розмножуються бактерії шляхом поділу
клітини навпіл, причому настільки швидко, що через кожні 2–3 с утворені клітини
знову діляться.
Тестові
завдання.
Вибрати одну правильну відповідь.
1. Бактерії,
що живляться готовими органічними речовинами,— це:
А автотрофи В
фотосинтетики
Б гетеротрофи Г
міксотрофи
2. Бактерії,
які живляться органічними речовинами живих організмів,— це:
А автотрофи В
сапротрофи
Б міксотрофи Г
паразити
3. Паличкоподібні
бактерії — це:
А бацили В
спірили
Б вібріони Г
стафілококи
4. Округлі
бактерії — це:
А бацили В
спірили
Б коки
Г вібріони
5. Бактерії,
які мають вигляд коми,— це:
А стафілококи В
спірили
Б вібріони Г
бацили
Вивчення нового матеріалу
Роль
бактерій у природі
Бактерії спричиняють гниття загиблих
рослин і тварин на землі та у воді. Без них земля була б покрита різним мертвим
матеріалом. Переробляючи складні речовини, бактерії розкладають їх на прості,
які у свою чергу повертаються в ґрунт, воду і повітря, де використовуються
рослинами і тваринами. Тобто бактерії мають велике значення в кругообігу
Карбону, Оксигену, Гідрогену, Нітрогену, Фосфору, Сульфуру, Кальцію та інших
елементів. Багато видів бактерій сприяють активній фіксації атмосферного азоту
і переводять його в органічну форму, що підвищує родючість ґрунтів.
Особливо велике значення мають бактерії,
що розкладають целюлозу й пектинові речовини, які є основним джерелом вуглецю
для життєдіяльності мікроорганізмів ґрунту.
Завдяки
життєдіяльності бактерій ґрунт звільняється від багатьох шкідливих продуктів і
насичується цінними поживними речовинами.
Значна
кількість бактерій ґрунту та водойм слугують їжею дрібним тваринам.
Бактерії-симбіонти, їхнє значення для живих
організмів
Свою вигоду розуміє не лише людина, але
і тварини, рослини і навіть бактерії. Вони входять у партнерські відносини з
абсолютно неспорідненими видами за принципом «ти — мені, я — тобі» і разом
рухаються по щаблях еволюції. У будь-якому фільмі про дике життя Африки можна
побачити, як на спинах великих тварин — носорогів, буйволів, жирафів —
метушаться невеликі пташки. Це волоклюї. Вони скльовують кліщів та інших
кровососів, які годуються на гіганті. Таким чином птахи отримують легкодоступну
їжу, якої до того ж багато, а копитні позбуваються надокучливих паразитів. Те ж
саме можна сказати, наприклад, про «парочку», яка живе на мілководді тропічних
морів: рак-лускунчик старанно риє або чистить нору, а поряд на ґрунті лежить
рибабичок. При появі хижака пильний бичок миттю кидається до нори, подаючи тим
самим сигнал тривоги підсліпкуватому раку, і через мить обидва опиняються в
безпеці. Партнери корисні один одному, але все-таки кожен з них дбає лише про
себе. Такі взаємовідносини між організмами двох видів, що характеризуються
тривалим і тісним співжиттям, називають симбіозом.
Із часом виявилося, що не так-то просто знайти високорозвинену тварину
або рослину, у тілі якої не жили б якісь симбіонти. Ми теж не виняток:
усередині нас (переважно в кишечнику) живе безліч бактерій.
Бактерії
кишечнику людини (наприклад, кишкова паличка) відіграють дуже важливу роль у
процесах її життєдіяльності. Зокрема вони синтезують вітаміни групи В та
вітамін К. Тому якщо усунути ці бактерії з кишково-шлункового тракту людини, що
відбувається, наприклад, за тривалого лікування антибіотиками, то організм стає
більш сприйнятливим до патогенних бактерій та грибів.
Бактерії — симбіонти кишечнику жуйних
тварин відіграють дуже важливу роль у перетравлюванні целюлози. Жуйні тварини
самостійно не можуть її перетравлювати, оскільки не виробляють необхідних
ферментів. Основну ж масу їжі цих тварин становить рослинна їжа, яка має
значний вміст целюлози. Тому симбіотичні бактерії, які живуть у жуйних у рубці
шлунка, розщеплюють целюлозу до сахарози, необхідної організму хазяїна.
Виходить, без симбіотичних бактерій жуйні не могли б використовувати в їжу
траву та листя, багаті на целюлозу.
Значення
бактерій у житті людини
З
давніх-давен людина використовує здатність деяких бактерій спричиняти бродіння.
До цієї групи
бактерій належать і молочнокислі бактерії. Ці бактерії зазвичай містяться в
рослинному матеріалі, що розкладається, або в молочних продуктах, де вони
виробляють молочну кислоту як основний кінцевий продукт обміну речовин. Ця риса
історично стала причиною використання цих бактерій людиною для бродіння через
те, що наявність кислоти запобігає росту інших, потенційно шкідливих бактерій.
Деякі молочнокислі бактерії виробляють бактеріоцини (бактеріальні токсини), що
захищають продукт від інших мікроорганізмів. Крім того, молочна кислота та інші
метаболіти впливають на органолептичні властивості продуктів харчування. Ці
бактерії є одними з небагатьох мікроорганізмів, що вважаються безпечними для
споживання в їжу живими завдяки їхній поширеності в продуктах харчування та
ролі в здоровій флорі слизу травного тракту.
Багато видів бактерій використовують у
різних галузях промисловості для добування ацетону, етилового й бутилового
спиртів, оцтової кислоти, ферментів, гормонів, вітамінів, антибіотиків,
білково-вітамінних препаратів тощо.
Завдяки успіхам генної інженерії нині
з’явилася можливість широко використовувати кишкову паличку для вироблення
інсуліну, інтерферону. Без бактерій неможливі процеси дублення шкіри, сушіння
листків тютюну, виготовлення шовку, каучуку, оброблення какао, кави, мочіння
конопель, льону та інших лубоволокнистих рослин, квашення капусти, очищення
води, вилужування металів тощо.
Деякі види бактерій проникають в організм
людини й оселяються там, спричиняючи захворювання. Це — хвороботворні бактерії.
Проникнувши всередину тіла людини,
хвороботворні бактерії живляться, швидко розмножуються й отруюють організм
продуктами своєї життєдіяльності. Хвороботворні бактерії спричиняють тиф,
холеру, дифтерію, правець, туберкульоз, ангіну, сап, сибірку, бруцельоз та інші
захворювання.
Це цікаво!
На тілі здорових людей і тварин, а також у різних
органах завжди трапляється багато видів бактерій. Підраховано, що на шкірі
людини може бути величезна кількість бактерій (від 7510 до 121 210
екземплярів).
Особливо багато бактерій, у тому
числі й хвороботворних, на шкірі людини, яка не дотримується правил гігієни.
Відкриті частини тіла людини забруднюються різними видами сапрофітних і
патогенних (хвороботворних) бактерій значно частіше, ніж закриті.
Ботулізм
Ботулізм — це гостре токсико-інфекційне захворювання, що спричиняється
переважно дією токсину бактерії
клостридії. Ботулізм отримав свою назву від латинського слова botulus — ковбаса, оскільки першими були
описані та проаналізовані спалахи цього захворювання, що були пов’язані з
використанням кров’яних ковбас (1792 p., Німеччина). Це захворювання виникає
через вживання консервованих продуктів неналежної термообробки або умов
зберігання. Токсин усмоктується в кишечнику та досягає центральної нервової
системи, де настає фіксація отрути, яка спричиняє нервово-паралітичні симптоми
ураження організму. Ефективним заходом знезараження ботулінічного токсину є
термічна обробка перед їдою деяких консервованих продуктів. Санітарними
правилами торгівлі продовольчими товарами забороняється без лабораторного
аналізу реалізація консервів з ознаками бомбажу (здуття) або негерметично
закупореними кришками, деформаціями корпуса та ін.
Профілактика
бактеріальних захворювань
Пам’ятка
• Дотримуватися правил особистої
гігієни.
•Стежити за чистотою класу,
квартири, регулярно проводити вологе прибирання, провітрювати і впускати
сонячні промені.
•Охороняти навколишнє середовище
від забруднення.
•Знищувати переносників інфекцій
(тарганів, вошей, бліх, комарів, різних гризунів).
•Вчасно звертатися до лікаря,
робити щеплення.
•Загартовуватися.
•Ретельно обробляти їжу, тобто
кип’ятити молоко, обсмажувати м’ясо й правильно зберігати їжу.
•Не вживати консервацію, яка
зберігалася в банках зі здутими кришками.
Додаткова інформація
Пастеризація — це термічна обробка продукту при температурі, нижчій за 100 °С,
найчастіше при 65–80 °С (витримують 15–30 хв). Пастеризують сік, молоко,
пиво тощо.
Стерилізація — це термічна обробка при температурі, вищій за 100 °С впродовж
часу, який необхідний для знищення всієї мікрофлори, тобто вегетативних клітин
і спор. Використовують для консервування овочів та фруктів, м’яса, риби та
інших продуктів для тривалого зберігання.
Це цікаво!
За даними південнокорейського «Бюро захисту прав
споживачів», кількість бактерій на ручках візків (без антибактеріального
покриття) у великих магазинах сягає 1100 колоній на 10 см2. Друге
місце займають комп’ютерні «мишки» в інтернет-кафе (690 колоній на ту ж площу).
Ручки кабінок громадських вбиралень містять лише 340 колоній шкідливих
мікроорганізмів.
Для того щоб уберегтися від всіх видів
мікроорганізмів, які були виявлені на предметах громадського користування в
ході дослідження, достатньо регулярно мити руки з милом.
Узагальнення та систематизація знань
«Мозковий штурм».
—
Відомо, що повітря в місцях великого скупчення людей, наприклад у кінотеатрах,
на вокзалах, у шкільних кабінетах під час уроків, містить багато бактерій, а в
чистому повітрі, особливо в лісі, полі їх мало. Чому?
Домашнє
завдання.
1.Опрацювати
параграф 18.
2.
Знайти цікаві факти про Губок.
Завдання надсилати на електронну адресу: svitlananepokrita123@gmail.com
13.10.2020
Тема: основні положення клітинної теорії.
Мета: сформувати
знання про клітинну теорію, розглянути її основні положення; розвивати вміння
учнів порівнювати та робити узагальнюючі висновки; закріпити індивідуальні
вміння складати запитання; формувати вміння і навички роботи з роздавальним
матеріалом; виховувати культуру спілкування.
Актуалізація опорних
знань
«Вірю — не
вірю».
Потрібно позначити пропоновані
твердження позначками «+» — вірю або «–» — не вірю.
1. Нові клітини, дочірні, утворюються внаслідок поділу материнської.
2. Завдяки поділу клітин і їхньому розтягненню здійснюється ріст усієї
рослини.
3. До поділу здатні як молоді, так і старі клітини.
4. У результаті поділу з однієї материнської клітини утворюється
чотири дочірні.
5. Вміст клітини (цитоплазма, органели) рівномірно розподіляється між
дочірніми клітинами.
6. Дочірні клітини не повторюють властивостей материнської клітини.
7. Тривалість життя клітин різна.
8. У молодій клітині зазвичай є одна велика вакуоля, а цитоплазма з
ядром прилягає до клітинної оболонки.
9. Клітини всіх живих організмів мають різний хімічний склад.
10. На світлі швидкість руху цитоплазми
збільшується.
11. Під час поділу материнської клітини спадкова
інформація передається дочірнім.
12. Обмін речовин між клітиною та навколишнім
середовищем забезпечують клітинна оболонка і цитоплазма.
Мотивація навчальної діяльності
Для розуміння ролі клітини в
живих організмах величезне значення мали праці ботаніка Матіаса Шлейдена і
зоолога Теодора Шванна. Теодор Шванн, проаналізувавши всі існуючі на той момент
знання про клітинну будову живої природи, сформулював першу версію клітинної
теорії.
Вивчення нового матеріалу
1. Основні положення клітинної теорії Т.
Шванна
Запитання:
— Із чого складаються живі організми?
— Чи мають ознаки подібності рослинні й тваринні клітини?
— Із чим пов’язаний ріст і розвиток організмів?
Складання опорного конспекту (записати в зошит)
Основні положення
клітинної теорії, сформульовані Теодором Шванном:
• усі
організми складаються з клітин;
• клітини
рослин і тварин подібні за головними рисами;
• ріст
і розвиток організмів пов’язані з утворенням клітин.
Деякі положення клітинної теорії,
із сучасної точки зору, були зовсім неправильними. Вважалося, наприклад, що
головне в клітині — її оболонка; організм багатоклітинних організмів
розглядався як проста сума клітин; до того ж не був з’ясований механізм
утворення клітин (вважали, що нові клітини можуть виникати з неклітинної
речовини). Один із цих «недоліків» виправив у 1859 р. німецький учений Рудольф Вірхов
(1821–1902), який довів, що клітини виникають тільки з
клітин-попередників унаслідок їхнього поділу. Р. Вірхов написав: «Усяка клітина
походить з іншої клітини. Там, де виникає клітина, їй повинна передувати
клітина, подібно до того, як тварина походить тільки від тварини, рослина — тільки від
рослини».
• У літературі, присвяченій історії клітинної теорії, довгий час висловлювалося твердження, яке повторюється і сьогодні, що вчення про клітини як структурні утворення, спільні для рослин і тварин, належить в однаковій мірі ботаніку М. Шлейдену й зоологу Т. Шванну. Утім, ще наприкінці ХІХ ст. історики клітинної теорії з усією визначеністю показали, що роль М. Шлейдена і Т. Шванна у створенні клітинної теорії нерівноцінна. Справжнім основоположником цієї теорії повинен вважатися Т. Шванн, що використав, крім результатів власних досліджень, спостереження І. Пуркіньє та його учнів, М. Шлейдена й ряду інших ботаніків і зоологів
Теодор Шванн
Теодор
Шванн (7 грудня 1810 — 11 січня 1882) — німецький фізіолог, один з авторів клітинної теорії. Закінчив єзуїтський коледж у місті Кельн, вивчав природничі науки й медицину в Бонні, Вюрцбурзі й Берліні. До 1839 р. працював асистентом фізіолога І. Мюллера в Берліні. У 1839–1848 — професор фізіології і порівняльної анатомії Лувенського університету, у 1848–1878 — професор Льєжського університету.
Найбільш відомі праці Шванна в
галузі гістології, а також праці, присвячені клітинній теорії. Ознайомившись із
роботами М. Шлейдена, Т. Шванн переглянув увесь гістологічний матеріал і
знайшов принцип порівняння рослинних клітин та елементарних мікроскопічних
структур тварин. Узяв як характерний елемент клітинної структури ядро, зміг
довести спільність будови клітин рослин і тварин. У 1839 р. побачив світ класичний твір Шванна «Мікроскопічні дослідження про
відповідності в структурі і рості тварин і рослин».
Із часу створення клітинної теорії
вчення про клітину як елементарну мікроскопічну структуру організмів набуло
нового змісту. Для Т. Шванна і його сучасників клітина залишалася простором,
обмеженим оболонкою. Поступово це уявлення замінилося розумінням того, що
основною частиною клітини є цитоплазма. До кінця минулого століття, завдяки
успіхам мікроскопічної техніки, була виявлена складна будова клітини, описані
органели — частини клітини, що виконують різні функції, і досліджені шляхи
утворення нових клітин. Уже на початку XX ст. стало зрозумілим першорядне
значення клітинних структур у передачі спадкових властивостей. Сьогодні можна
вважати загальновизнаним, що клітина є основною структурною і функціональною
одиницею організації живого.
На сучасному етапі розвитку
цитології клітинна теорія включає такі положення
|
• Клітина — елементарна одиниця будови й розвитку всіх
живих організмів. • Клітини всіх одноклітинних і багатоклітинних організмів
подібні за походженням, будовою, хімічним складом, основними процесами
життєдіяльності. • Кожна нова клітина утворюється тільки в результаті поділу
материнської клітини. • У багатоклітинних організмів, які розвиваються з однієї
клітини (спори, зиготи тощо), різні типи клітин формуються завдяки виконанню
різних функцій і утворюють тканини. • Із тканин складаються органи, які тісно пов’язані між
собою й підпорядковані системам регуляції. |
Завдання:
— Порівняйте
основні положення клітинної теорії Т. Шванна та сучасної клітинної теорії.
Узагальнення та
систематизація знань
«Закінчи
речення».
1. Клітина — це елементарна одиниця…
2. Клітини всіх організмів подібні…
3. Кожна нова клітина утворюється…
4. У багатоклітинних організмів клітини
утворюють…
5. Із тканин складаються…
Домашнє завдання.
1.
Підготувати
завдання творчого характеру з теми «Клітина»
2.
Повторити
вивчену тему.
Немає коментарів:
Дописати коментар